Відбулося чергове засідання Президії Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України, на якому було розглянуто найактуальніші питання діяльності організації в умовах сьогодення.

Відкриваючи роботу, Голова Профспілки Георгій Труханов наголосив, що в умовах повномасштабної війни питання захисту прав та інтересів працівників освіти є не просто пріоритетом, а щоденним викликом і ключовим напрямом діяльності Профспілки. Адже ми не маємо права залишити наших освітян сам-на-сам із проблемами.

На розгляд Президії було винесено блок питань, пов’язаних із функціонуванням галузі освіти, серед яких – стан і перспективи освітянського бюджету; нагальні питання недофінансування та виплат; нормативно-правові зміни та законодавчі ініціативи, що стосуються працівників освіти; внутрішньоспілкові питання, серед яких кадрові зміни та звітно-виборна кампанія.

Заступник Голови Профспілки Сергій Романюк виступив з інформацією щодо фінансування галузі, окресливши проблеми, пов’язані з нестачею бюджетних коштів, прогнозами на наступний навчальний рік та необхідністю посилення позиції Профспілки у бюджетних переговорах.

Про кадрові зміни та перебіг звітно-виборчої кампанії доповіла заступниця Голови Профспілки Любов Гарбаренко, наголосивши на важливості забезпечення наступності, прозорості та збереження активного спілчанського ядра в регіонах.

Голова Вінницької обласної організації Профспілки Сергій Пугачов поділився досвідом співпраці з органами влади та роботодавцями в умовах воєнного стану. Він підкреслив важливість регулярного соціального діалогу, зокрема на місцевому рівні, як одного з дієвих інструментів захисту прав працівників освіти.

У обговоренні члени Президії також обговорили низку рішень, що стосуються першочергового спрямування коштів на виплату заробітної плати працівникам, допомоги членам Профспілки, які постраждали внаслідок воєнних дій, необхідності системного моніторингу законодавчих змін, що можуть впливати на права освітян.

Засідання завершилося напрацюванням пропозицій щодо подальших дій та активізації роботи Профспілки на всіх рівнях задля збереження трудових прав, гідних умов праці та соціального захисту працівників освіти.

6 червня – День журналіста України. Це свято людей, які щодня працюють над тим, щоб суспільство було поінформованим, свідомим і стійким до дезінформації. 

Журналістика – це не просто професія. Це покликання, яке потребує відповідальності, об’єктивності, високого рівня професіоналізму та внутрішньої мужності.

Журналісти сьогодні не лише висвітлюють події. Вони – спостерігачі, аналітики, комунікатори та фіксери, які допомагають людям формувати власну думку, бачити повну картину і розуміти суть процесів, які відбуваються навколо. А в часи війни ця місія стає ще більш складною і небезпечною: журналісти ризикують життям, аби показати правду світові й донести голос тих, хто страждає від російської агресії.

Особливе слово вдячності – інформаційникам у системі профспілок. Ви не просто передаєте новини. Ви створюєте якісний, верифікований контент, формуєте медіакультуру в освітньому середовищі, розповідаєте про захист трудових прав, виклики у сфері освіти, перемоги та проблеми профспілкового руху. Ваш вклад — це частина спільної боротьби за гідність, справедливість і майбутнє.

Інформаційна сфера в освітянському русі – це також про місію. Це про розбудову культури правди, підвищення медіаграмотності освітян, студентів, молоді, суспільства загалом. Ви допомагаєте людям критично мислити, орієнтуватися в складному інформаційному просторі, залишатися гідними громадянами навіть у найважчі часи.

А День журналіста – це ще й чудова нагода сказати «дякуємо» кожному, хто щодня творить інформаційний простір гідності, правди і демократії! 

Щокварталу Національний банк оновлює макроекономічний прогноз і публікує його в Інфляційному звіті. Отож, що є наразі. 

Українська економіка відновлюється, попри труднощі війни. У 2024 році реальний ВВП України зріс на 2,9%. Економічне зростання тривало й на початку 2025 року. Цьому, зокрема, сприяла безперебійна робота енергосистеми – завдяки ЗСУ, енергетикам і теплій зимі Україні вдалося пройти опалювальний сезон без значних проблем. 

Проте економіку загальмували нові масштабні атаки росії на важливі об’єкти газової інфраструктури. У результаті Україні, ймовірно, доведеться замістити імпортом частину власного виробництва газу.

Натомість тарифні війни наразі не мали значного впливу на українську економіку. 

Загострення торговельних протистоянь у світі, звісно, може ускладнити збут української продукції на інші ринки, але, ймовірно, ненадовго. Водночас тарифні війни вже призвели до побоювань стосовно сповільнення світової економіки, а це вплинуло на зниження цін на нафту. Дешевші енергоресурси – це добра новина для України.

У найближчі роки НБУ прогнозує зростання української економіки на 3-4%. 

У 2025 році зростанню сприятимуть:

• нові вищі врожаї;
• зменшення дефіциту електроенергії;
• значні оборонні замовлення;
• інвестиції у відновлення;
• стійке споживання.

Бізнес активно шукає нових працівників і відкриває нові вакансії. Згідно з опитуваннями підприємств дефіцит кадрів залишається основним чинником, що стримує їхню діяльність. Він також спонукає підприємства й надалі підвищувати зарплати, бо конкуренція за кваліфікованих робітників доволі жорстка. 

У 2024 році реальні зарплати (тобто вже за вирахуванням минулорічної інфляції) зросли більш ніж на 15%, але і в цьому році підвищення окладів триває. Про це свідчать дані Державної служби статистики України.

Пошук працівників в умовах війни ускладнений через вплив міграції та мобілізаційних процесів. Хоча упродовж останніх місяців ситуація з браком кадрів дещо поліпшилася. 

Бізнес почав активніше шукати працівників серед тих категорій населення, які раніше були гірше представлені на ринку праці (студенти, пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани). Це частково пом’якшує проблеми підприємств з укомплектованістю своїх штатів.

Складна ситуація на ринку праці зберігатиметься ще тривалий час, адже навіть після завершення війни Україна потребуватиме великої кількості робочих рук для відбудови. Додаткові труднощі виникатимуть через регіональні відмінності та структурні зміни в економіці (галузевий перерозподіл, нові демографічні реалії тощо). Тож Україна потребуватиме як державних, так і приватних ініціатив з повернення мігрантів, адаптації ветеранів до цивільного життя, а також перепрофілювання та перенавчання працівників.

Розширену інформацію можна прочитати на сайті НБУ.