2-3 грудня 2020 року відбудуться акції протесту профспілок з метою гідної відсічі обмеженню прав спілчан – працівників різних галузей та у зв’язку з розглядом у парламенті низки законопроектів, ініційованих Урядом і окремими народними депутатами, що продовжують політику наступу на права працівників і профспілок, неврахуванням пропозицій профспілок у проекті Державного бюджету на 2021 рік, особливо щодо підвищення заробітної плати та державних соціальних гарантій.

Рішення про протидію Федерації профспілок України черговому наступу влади на права людей праці та профспілок прийняла Президія ФПУ 27 листопада 2020 року. 

В останні роки влада країни взяла жорсткий курс на запровадження неоліберальної політики, намагаючись максимально знизити соціальні норми. Головною причиною таких дій є принципова позиція профспілок, які проти проведення антисоціальних реформ, урізання державних соціальних норм і гарантій, просування політики дешевої праці.

Активне солідарне протистояння профспілок упродовж 2019-2020 років зупинило просування законопроектів про лібералізацію трудового законодавства та обмеження прав профспілок і їх участі у соціальному діалозі на всіх рівнях.

Однак у листопаді 2020 року влада, користуючись карантинними обмеженнями на масові зібрання, знову просуває цілу низку законопроектів, якими намагається імплементувати у Кодексі законів про працю України сумнозвісні ліберальні норми, які дискримінують права працівників та профспілок.

Обмежуються трудові права працівників і бюджетної сфери, зокрема освіти, соціальної сфери, охорони здоров’я. Впродовж двох років поспіль відтерміновується виконання Урядового рішення про підвищення заробітної плати педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівникам до законодавчо встановленого рівня.

Профспілка працівників освіти і науки України виступає проти звуження прав освітян, бере солідарну участь у профспілковій акції 3 грудня 2020 року і висуває свої вимоги, що стосуються вирішення проблем у галузі освіти і науки, до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. 

Профспілка працівників освіти і науки України вимагає:

1. Виконання норм Закону України «Про освіту» щодо забезпечення видатків на освіту в розмірі не менше ніж 7% валового внутрішнього продукту відповідно до статті 78 Закону «Про освіту».

2. Затвердження схеми посадових окладів педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників відповідно до статті 61 та Прикінцевих і перехідних положень Закону «Про освіту», а також статті 36 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» з підвищенням їх з 1 січня 2021 року за коефіцієнтом 1,5 відповідно до погодженої з Профспілками постанови «Деякі питання оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників», як альтернативної відтермінованій постанові від 10.07.2019 № 822.

3. Забезпечення у 2021 році місцевих бюджетів освітньою субвенцією у повному розмірі з її розподілом залежно від кількості класів станом на 5 вересня 2020 року, замість хибного показника кількості учнів, що не забезпечує її пропорційного розподілу. Не допустити зменшення обсягів субвенції порівняно з видатками, схваленими в проекті Державного бюджету на 2021 рік в першому читанні.

4. Забезпечення виділення у 2021 році додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти у повному обсязі у розрізі усіх місцевих бюджетів, не допустити її зменшення на 2 млрд гривень.

5. Забезпечення у 2021 році належними обсягами фінансування підготовки кадрів державними закладами вищої освіти за встановленими нормативами. Не допустити зменшення фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти на 500,0 млн гривень.

6. Запровадження обов'язкового державного страхування на випадок захворювання коронавірусною хворобою працівників закладів освіти та розробити відповідний порядок його здійснення.

7. Забезпечення спрямування коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на період дії карантину на фінансування потреб закладів освіти.

8. Недопущення скасування пільг на проїзд студентів і учнів у автомобільному транспорті.

9. Недопущення втручання представників органів державної влади у статутну діяльність профспілок. 

Завантажити вимоги ФПУ vimogi_fpu.pdf [98,81 Kb][108]  

Верховна Рада України прийняла в другому читанні Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» (проект № 3651-д; 17.11.2020 – прийнято Радою; 23.11.2020 – направлено на розгляд Президенту).

Законом врегульовано окремі питання організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

Законом внесено зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Законом, зокрема, врегульовано питання:

• закінчення повноважень сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

• реорганізації сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

• правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків територіальних громад, території яких були включені до територій територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

• правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів;

• продовження до закінчення бюджетного періоду виконання бюджетів територіальних громад, прийнятих до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад в регіонах України, та бюджетів районів, які ліквідовані Верховною Радою України;

• утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

• особливостей державної реєстрації щодо органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

За висновками Головного науково-експертного управління ВРУ питання публічного правонаступництва, яке істотно відрізняється від інституту правонаступництва суб’єктів приватного права, у чинному законодавстві України фактично не регламентується. При публічному правонаступництві ключовим є питання передачі владних повноважень

Необхідність публічного правонаступництва зумовлена тим, що «держава відповідає перед людиною за свою діяльність» (ст. 3 Конституції України). Отже, ліквідація чи реорганізація органу держави не може бути підставою для невиконання нею своїх зобов’язань перед людиною.

Функції органу держави, які реалізовувались органом, що припинив своє існування, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим органам, що повинно знаходити своє відображення  у правових актах, зокрема, тих, що передбачають реорганізацію або ліквідацію органу. У разі виникнення публічного правонаступництва усі матеріально-правові зобов’язання суб’єкта-попередника передаються до суб’єкта-правонаступника, який відповідно має надалі виконувати ці зобов’язання перед фізичними (юридичними) особами.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення і ліквідацію районів» утворені райони в АР Крим та областях у складі територій територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Розпорядженнями Уряду від 12.06.2020 № № 707-р - 730-р визначені адміністративні центри та затверджені території територіальних громад 24 областей. 

Однак, установчих приписів про розформування, об’єднання територіальних громад ці розпорядження не містять, як і інформації про їх добровільне об’єднання в порядку, передбаченому Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

На погляд юридичних експертів ВРУ вирішенню конкретних питань адміністративно-територіального устрою має передувати встановлення відповідних правил у відповідному законі про адміністративно-територіальний устрій (п. 13 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Визначена Конституцією України система адміністративно-територіального устрою (ст. 133 Конституції України) не передбачає такого елемента, як територіальні громади. З огляду на це використання терміну «територія територіальної громади» та намагання коригувати систему адміністративно-територіального устрою держави через зазначені утворення має ознаки неконституційності.

Законопроектом не врегульовано питання публічного правонаступництва органів місцевого самоврядування у випадках, коли територію однієї розформованої територіальної громади включено до територій кількох сформованих територіальних громад.

Експерти також вказують на недостатню правову урегульованість механізму реорганізації суб’єктів владних повноважень на місцях, припинення місцевих рад та їх виконавчих органів тощо.