Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Понад 3000 українців вже отримали ваучер на навчання
П'ятниця, 21 лютий 2025 11:53

Із початку 2025 року вже понад 3300 українців отримали ваучер на безоплатне навчання, щоб опанувати нову професію чи спеціальність або підвищити свою кваліфікацію. Це чудова можливість для тих, хто хоче адаптуватися до змін на ринку праці, отримати актуальні навички та знайти нові перспективи для своєї кар’єри в умовах постійних змін і викликів, – інформує Державна служба зайнятості.

Серед категорій отримувачів понад 2500 – людей віком 45+, понад 440 – внутрішньо переміщених осіб, 200 – людей з інвалідністю та 102 учасника бойових дій.

Служба зайнятості провела опитування серед понад 10 тис. випускників, щоб оцінити ефективність програми:

  • • 10% – отримали підвищення зарплати
  • • 11% – змінили роботу
  • • 17% – мали кар’єрне зростання
  • • 28% – знайшли роботу
  • • 42% – відзначили підвищення самооцінки та покращення емоційного стану.

На основі результатів опитування, можна зробити висновок, що вона має позитивний вплив як на кар’єрний розвиток, так і на емоційний стан її учасників. Так, значна частина українців, які скоритались ваучером відзначили підвищення своєї самооцінки та покращення емоційного стану, що свідчить про важливий психологічний ефект програми.

«Ваучер на навчання – це не просто фінансова підтримка, а реальний шанс змінити своє майбутнє. Він відкриває доступ до нових знань, допомагає опанувати затребувану професію або підвищити кваліфікацію. Це можливість знайти стабільну роботу, збільшити дохід, реалізувати свій потенціал і впевнено рухатися вперед. Адже інвестиція в освіту – це завжди інвестиція в краще життя», – зазначила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

Державна служба зайнятості нагадує, що підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації можуть отримати громадяни, які мають професійно-технічну або вищу освіту, не перебувають на обліку в службі зайнятості як безробітні та не навчались за кошти Фонду соціального страхування від безробіття протягом останніх 3 років. 

Зокрема:

  • • українці віком 45+ з офіційним трудовим стажем щонайменше 15 років;
  • • учасники та учасниці бойових дій, за умови звернення не пізніше 3 років з дати демобілізації;
  • • особи з інвалідністю та статусом «ВПО»;
  • • звільнені з військової служби за станом здоров’я або через скорочення штату;
  • • колишні військовополонені;

 українці, які дістали поранення або каліцтва під час воєнного стану в Україні.

Найбільше ваучерів отримали мешканці Дніпропетровської, Хмельницької та Житомирської областей.

Ваучер на навчання дає право підвищити кваліфікацію чи пройти перепідготовку за однією з 155 професій та спеціальностей в більшості закладів освіти з ліцензією Міністерства освіти та науки України. Їх перелік кожні 3 місяці публікується на сайті відомства.

Для учасників бойових дій є пільги – ваучери на спеціальності «Економіка та менеджмент» доступні лише для них.

Навчатися можна як в закладах професійно-технічної освіти, так і здобути вищу освіту. Зокрема, можна опанувати нову професію в одному з восьми сучасних Центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Ці центри пропонують різноманітні понад 400 освітніх програми, орієнтованих на потреби ринку праці. Це дозволяє отримати практичні навички, які відповідають сучасним вимогам роботодавців.

Найпопулярніші професії/спеціальності, які цьогоріч українці обирали за ваучерами, – медсестринство, психологія, медицина, кухар, соціальний робітник та водій автотранспортних засобів.

Максимальний розмір ваучера – 30 тисяч грн.

Програма фінансується за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Подати заявку можна онлайн. Потрібно заповнити форму, розповісти про себе, наявну та бажану освіту, категорію та регіон навчання тощо. Потім вона буде опрацьована та експерт служби зайнятості зв’яжеться з вами та розповість про подальші дії.

Також заповнити заяву можна особисто у найближчому центрі зайнятості.

 

За матеріалами – Державної служби зайнятості

 
Законодавчі гарантії освітянам у проєкті Бюджетної декларації на 2026-2028 роки
Четвер, 20 лютий 2025 11:49

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів має щороку спільно з іншими головними розпорядниками коштів державного бюджету складати Бюджетну декларацію середньострокового бюджетного планування, що є основою для складання проєкту Державного бюджету України і прогнозів місцевих бюджетів.

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України активно долучається до формування пропозицій до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки, з метою забезпечення належного фінансування освітньої галузі та гарантій для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Дотримуючись принципів соціального партнерства ЦК Профспілки внесено пропозиції Міністерству освіти і науки України щодо необхідності врахування при її опрацюванні наступного:

встановлення обсягів видатків на освіту відповідно до статті 78 Закону України «Про освіту» у розмірі не менше 7 % від ВВП. Відповідно до постанови Уряду від 28.06.2024 № 780, прогноз ВВП на 2026 рік заплановано у обсязі 10 123,2 млрд грн. Тож видатки на освітню галузь мають становити не менше 708,6 млрд грн; 

забезпечення законодавчо гарантованих статтею 61 Закону України «Про освіту» розмірів посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників з установленням розміру посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії з 2026 року на рівні трьох мінімальних заробітних плат з відповідною їх диференціацією залежно від кваліфікаційної категорії не менше ніж на 10%, а науково-педагогічних працівників – на 25% вище;

встановлення розміру прожиткового мінімуму на рівні його фактичної величини відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум». За розрахунками ФПУ, що гуртувалися на нормах законодавства, показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в цінах листопада 2024 року мав становити 7750,15 грн, а з урахуванням суми обов’язкових платежів – 9627,53 грн. Тож з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2025 рік 109,7% та на 2026 рік 109,9%, прожитковий мінімум для працездатних осіб має становити у 2026 році 11607 грн;

встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні, що забезпечить достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, як це гарантовано статтею 48 Конституції України. За міжнародними оцінками рівень мінімальної зарплати повинен складати близько 50% середньої заробітної плати у галузях економіки. За прогнозними макропоказниками економічного і соціального розвитку на 2025-2027 роки, затвердженими постановою КМУ № 780, номінальна середньомісячна заробітна плата працівників на 2026 рік закладена на рівні 28 197 грн. Тож розмір мінімальної заробітної плати на 2026 рік має бути не менше 14098,5 грн. Однак, враховуючи складну економічну ситуацію в країні та негативний вплив на економіку внаслідок збройної агресії росії, як можливий, компромісний варіант про встановлення з 1 січня 2026 року мінімальної заробітної плати не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 11607 грн; 

забезпечення обсягів освітньої субвенції місцевим бюджетам в розмірі, необхідному для виплати своєчасної та в повному обсязі заробітної плати педагогічним працівникам закладів освіти, які забезпечують надання повної загальної середньої освіти, залежно від кількості в них класів (груп), створених відповідно до законодавчо визначених норм, з удосконаленням формули їх розподілу з метою наближення до фактичної потреби відповідного закладу освіти;

встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні, що перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це передбачено ст. 96 КЗпП України, для визначення розміру посадових окладів працівників наскрізних професій, а саме 14100 грн, з відповідним фінансовим забезпеченням підвищення розмірів посадових окладів працівників наскрізних професій;

забезпечення субвенції місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами з урахуванням збільшення видатків на підвищення заробітної плати педагогічних та інших працівників;

передбачення обсягів додаткової дотації на покриття поточних витрат загальноосвітніх навчальних закладів, включаючи потребу на оплату праці непедагогічних працівників, у обсягах, необхідних для забезпечення створення належних умов для здобуття учнями якісної загальної середньої освіти, незалежно від місця їх проживання;

надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття дітьми дошкільної освіти;

забезпечення розвитку мережі закладів освіти для реалізації права громадян України на якісну та доступну освіту відповідно до їхніх потреб незалежно від місця їхнього проживання, як це гарантовано 3аконом України «Про освіту»;

встановлення рівня стипендіального забезпечення студентів та учнів на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

підвищення рівня пенсійного забезпечення, осучаснення розміру раніше призначених пенсій з урахування середньої заробітної плати у галузях економіки за останні три роки;

належного фінансового забезпечення здобуття вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема з урахуванням реалізації норм статті 61 Закону України «Про освіту» та підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС;

надання кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників;

-  фінансового забезпечення наукової діяльності та законодавчо гарантованих виплат науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

ЦК Профспілки зажадав від МОН врахування зазначених пропозицій до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки та відповідного повідомлення про це для інформування членів Профспілки.



 
День Героїв Небесної Сотні: бути гідними їхньої пам’яті!
Четвер, 20 лютий 2025 11:48

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні. Саме цього дня 2014 року в центрі Києва загинула найбільша кількість протестувальників. Загалом 107 активістів, які віддали життя за демократію та свободу України, названі Героями Небесної Сотні.

Щороку в цей день українці вшановують пам’ять загиблих під гаслом «Вдячні за свободу!». Це не лише день скорботи, а й нагадування про відповідальність кожного за майбутнє країни. 

Герої Небесної Сотні віддали життя, щоб Україна залишалася незалежною, а її народ – вільним.

Смерть цих відважних людей змінила суспільну свідомість, актуалізувавши такі поняття, як свобода, гідність, право на самовизначення, демократія та європейський вибір. 

Пам’ять про їхній подвиг повинна жити й надихати нас до дій – зміцнювати громадянське суспільство, боротися за справедливість і не дозволяти нікому забути, за що вони загинули.

День Героїв Небесної Сотні – це не лише день жалоби, а й нагадування про цінність свободи, відповідальність за власний вибір та необхідність продовжувати справу, за яку боролися полеглі. 

Будьмо гідними їхньої пам’яті – віддано й сьогодні захищаймо своє! 

 
СПО об’єднань профспілок: визначено пріоритети діяльності на 2025 рік
Четвер, 20 лютий 2025 11:47

19 лютого 2025 року відбулося засідання Спільного представницького органу об’єднань профспілок, під час якого було підбито підсумки роботи за минулий рік та затверджено План діяльності СПО на 2025 рік, а також кошторис для його реалізації.

Протягом 2024 року СПО провів 13 засідань, взяв участь у 17 урядових комітетах, де розглянуто близько 40 проєктів нормативних актів, та 22 засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, де опрацьовано понад 120 законопроєктів. 

Завдяки цьому профспілки мали можливість впливати на процес формування соціально-економічної політики держави.

Було відзначено, що через воєнний стан засідання Уряду проводяться у закритому режимі, що ускладнює безпосередню участь представників профспілок. Також Національна тристороння соціально-економічна рада практично не функціонувала, а рішення її Президії ухвалювалися шляхом письмового опитування.

Згідно зі звітом, у 2024 році СПО опрацював 806 нормативно-правових актів, з яких 108 законопроєктів та 411 інших документів погоджено, 244 отримали зауваження і пропозиції, 43 не погоджено.

Основні напрями роботи СПО у 2025 році:

 

  • участь у бюджетному процесі та розробці Трудового кодексу України;
  • опрацювання законодавчих ініціатив, що надходять на погодження СПО;
  • робота у Міжвідомчій робочій групі з питань погашення заборгованості із заробітної плати;
  • участь у підготовці до другого читання законопроєктів «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі» та «Про соціальний діалог в Україні»;
  • представництво у робочих групах, конференціях і круглих столах, присвячених питанням відновлення України.

СПО об’єднань профспілок продовжить активну роботу з відстоювання прав працівників та впливу на формування соціальної політики держави.

 

За матеріалами – ФПУ

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 10 з 648