Так, для обговорення та прийняття рішень членам президії було винесено наступні питання:

– фінансове забезпечення трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників закладів освіти в умовах запровадження Закону України «Про освіту» в 2018 році;

– стан та динаміка профспілкового членства, мережа організаційних ланок Профспілки.

Також запропоновано для розгляду ряд внутрішньоспілкових питань щодо оздоровлення та відпочинку дітей, надання різного роду допомоги, нагородження профспілкових працівників відзнаками Федерації профспілок України та ЦК Профспілки тощо.

Голова Профспілки Георгій Труханов розпочинаючи роботу підкреслив, що за останній час відбулася низка змін в законодавстві освітньої галузі та бюджетного процесу, зокрема прийнято Закони України «Про освіту», «Про Державний бюджет України на 2018 рік», внесено зміни до Бюджетного кодексу України. Уряд прийняв низку рішень, які вплинули на рівень життя учительства, і не завжди у позитивну сторону. Тому завданням Профспілки на сьогодні не лише моніторинг дій влади на місцях, а й постійна робота із соціальними партнерами в областях і недопущення звуження існуючих прав та гарантій освітян та молоді. 

Розкриваючи перше питання порядку денного заступник Голови Профспілки Сергій Романюк зауважив, що наслідком прийняття владою останніх рішень найнижчий посадовий оклад педпрацівника закладу загальної середньої освіти, який відповідає 10 тарифному розряду, лише в 2 рази перевищує прожитковий мінімум та вдвічі нижчий від передбаченого прикінцевими положеннями закону «Про освіту», складаючи 3528 гривень.

За його словами видатки на освіту складають 218 млрд. гривень, або 6,71% ВВП (хоч владою декларувалося 7%), що на 18% більше, ніж у 2017 році. Обсяги освітньої субвенції затверджено в сумі 61,7 млрд. гривень, що більше минулого року на 9,1 млрд. гривень, або на 17,3%.

У 1035 місцевих бюджетах місцевими радами затверджено видатки на потреби закладів загальної середньої освіти, без урахування освітньої субвенції. Проте існує додаткова потреба 475 місцевих бюджетів у видатках на фінансування господарських потреб закладів загальної середньої освіти та оплату праці непедагогічного персоналу складає 4,2 млрд. гривень.

Обсяги видатків на фінансування дошкільних навчальних закладів затверджено в 943 місцевих бюджетах у сумі 21,0 млрд. гривень, а їх додаткова потреба у 305 бюджетах складає 895,5 млн. гривень. Обсяги, затверджені у 735 місцевих бюджетах на фінансування позашкільної освіти, становлять 3,5 млрд. гривень, а їх додаткова потреба у 263 бюджетах складає 176,1 млн. гривень.

Сергій Романюк підкреслив, що недостатньо коштів на фінансування ВНЗ III-IV рівнів акредитації. Потреба 66 вищих закладів освіти у видатках становить 117,8 млн. гривень, в тому числі на оплату праці – 45 млн. гривень. А недостатність обсягів місцевих бюджетів та освітньої субвенції, а також неефективне її використання, призводять до порушення трудових прав працівників.

Загострилася проблема з виплатою педагогічним працівникам надбавки «за престижність педагогічної праці» та запровадження її мінімального розміру – 5%.

У обгорненні питання участь взяли колеги майже з усіх областей України. Підсумком стало рішення Президії звернутися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Федерації профспілок України з приводу збільшення обсягів видатків на освіту до розмірів, визначених статтею 78 Закону України «Про освіту», зокрема освітньої субвенції, додаткової дотації місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів загальної середньої освіти, видатків на підготовку кадрів ВНЗ III-IV рівнів акредитації, необхідних для забезпечення трудових прав працівників закладів та установ освіти.

З інформацією про основні статистичні дані Профспілки працівників освіти і науки України за 2017 рік ознайомила усіх присутніх заступник Голови Профспілки Любов Гарбаренко.

Зокрема вона відзначила, що станом на 1 січня 2018 року у структурі Профспілки нараховується 24 обласні та Київська міська організації, до складу яких входить 506 районних, районних у містах, об’єднаних районних-міських, 128 міських організацій.

Дослідження показало, що італійські університети охоче приймають викладачів на тимчасову низькооплачувану роботу. Їм доручається ведення курсів, що відносяться до основних предметів навчальної програми, є обов'язковими для студентів, але при цьому їм виплачується зарплата на рівні 3,75 євро за годину. Крім того, вони не мають права на оплачувану відпустку в разі народження дитини, не мають оплачуваних лікарняних і відпускних.

На таких незахищених умовах вони можуть працювати до шести років. За інформацією профспілки FLC-CGIL, основною причиною такої низької оплати праці є те, що тимчасові викладачі отримують платню лише за ті години, які вони викладають в аудиторіях. А весь робочий час, який присвячений іспитам, прийому студентів, перевірці курсових і виконанню адміністративних обов’язків, розглядається як «добровільна» безоплатна робота. Всі ці додаткові обов’язки, за результатами дослідження, становлять не менше 78% від сукупного робочого графіка тимчасових викладачів. Така мізерна оплата змушує цих висококваліфікованих людей шукати заробітки, як наприклад, доставка готових страв, для того, щоб заробити на життя.

Коментуючи ці результати генеральний секретар профспілки Франческо Сінополі зазначає: «Ці цифри вказують на глибоку кризу, яка охопила італійські університети, що потерпають від багаторічної політики урізання фінансування і посилення незахищеності праці. Ми закликаємо виділяти достатні ресурси на забезпечення сприятливих умов праці і працевлаштування наукових працівників і професорів».

Європейський комітет профспілок освіти неодноразово звертав увагу на погіршення умов праці у сфері вищої освіти та науки в низці європейських країн, зокрема, в рамках роботи Постійного комітету з вищої освіти (HERSC), оскільки університети і наукові центри все частіше вдаються до нестійких і низькооплачуваних форм зайнятості, що безпосередньо пов’язане зі скороченням державного фінансування галузі.

Європейський директор ЄКПО Сьюзан Флокен висловила стурбованість, що «десятиліттями триває спроба підірвати або обмежити можливості переговорного процесу та участі профспілок у соціальному діалозі, а також послабити колегіальні механізми управління університетами, що призводить до погіршення професійних умов та умов праці лекторів і професорів, підриваючи якість вищої освіти і науки в Європі в цілому».

ЄКПО переконаний, що єдиним ефективним способом подолання високого ступеня незахищеності і невиправданого поширення термінових контрактів і тимчасових робочих місць, несприятливих умов праці і низької зарплати, які згубно позначаються на професійному статусі працівників вищої освіти і науки в Європі, є повноцінне відновлення соціального діалогу та механізмів колективних переговорів. Щоб посилити вимоги викладачів та іншого освітнього персоналу, в 2017 році ЄКПО приєднався до європейської профспілкової кампанії «Європа потребує підвищення зарплат. Настав момент для нашого відновлення».

У пояснювальній записці ЄКПО і ЄФПГО (Європейська федерація профспілок громадського обслуговування) підкреслюють, що працівники бюджетного сектору також потребують збільшення окладів, і для багатьох з них це буде тільки кроком на шляху повернення їх зарплатні до рівня десятирічної давнини.

• – з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 3 587 грн (без урахування платежів – 3 128 грн);

• – для дітей віком до 6 років – 3 003 грн;

• – для дітей віком від 6 до 18 років – 3 668 грн;

• – для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 4 011 грн (без урахування платежів – 3 229 грн);

• – для осіб, які втратили працездатність – 2 637 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на січень 2018 року прожитковий мінімум занижено вдвічі порівняно з його фактичним розміром або на 1 825 грн або, а для працездатної особи – більш ніж вдвічі або на 2 249 гривень.