Профспілка категорично виступає проти запровадження норми про встановлення мінімального посадового окладу педагогічного працівника на рівні трьох прожиткових мінімумів для працездатної особи замість проголосованої у першому читанні норми про мінімальний оклад педагога на рівні трьох мінімальних заробітних плат.

Особливу стурбованість викликає звуження державних гарантій в рівні оплати праці науково-педагогічних працівників, зокрема посадовий оклад викладача-стажиста передбачається у розмірі на 25% вище окладу педагогічного працівника за найнижчою посадою і буде меншим на 1000 гривень від розміру посадового окладу педагогічного працівника, що оплачуватиметься за 15 тарифним розрядом.

У заяві міжнародний профспілковий рух наполягає, щоб на липневому саміті країн G20 було досягнуто остаточної домовленості щодо умов справедливої глобалізації.

Голова Об'єднання профспілок Німеччини Райнер Хоффман зазначив: «На саміті великої сімки в 2015 році Ангела Меркель заявила, що гідна праця є основою економічного успіху, і що жахливі умови праці є неприйнятними. Ці слова нарешті мають трансформуватися в дії. Експлуатація та нелюдські умови праці процвітають у багатьох країнах, а єдиною метою є збільшення прибутку і низькі ціни для споживачів. Компанії повинні поважати права людини і профспілок в усіх куточках світу, й усунути порушення в усіх сферах діяльності, незалежно від того, де вони мали місце. Зокрема, міжнародні трудові норми мають бути частиною торгових відносинах і торгових угод».

Згідно з нормами цих законодавчих актів надання відпустки є обов’язком роботодавця, а також забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2-х років поспіль.

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, та немає заборони надавати щорічні відпустки в разі їх невикористання.

Якщо працівник через певні причини не скористався своїм правом на таку відпустку за попередні роки, то він має право їх використати.