На звернення Профспілки до Уряду з приводу забезпечення норм частини 2 статті 61 закону «Про освіту» у 2021 році стосовно рівня посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників, Міністерством освіти і науки (за дорученням Кабміну) надано відповідь.

Так, МОН вказує, що питання підвищення рівня оплати праці працівників закладів освіти і науки є проблемним і особливо гостро постало після прийняття у 2017 році Закону України «Про освіту», який законодавчо визначив, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі 3-х мінімальних заробітних плат, із подальшою диференціацією посадових окладів педагогічних працівників інших категорій, науково-педагогічних працівників.

Міністерство зазначає, що впровадження в дію у 2021 році постанови Уряду від 10.07.2019 № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», якою затверджено нові схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників» стоїть під загрозою. 

Міністерством повідомлено, що створено робочу групу з розробки проекту Концепції трансформації оплати праці працівників галузі освіти і науки, яка має стати дорожньою картою оплати праці на 2021-2022 роки педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників і буде запропонована у вересні на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

За інформацією Мінфіну джерела покриття додаткових видатків в бюджеті країни відсутні, тому вимагає зміни структури заробітної плати освітян – при збільшенні посадових окладів переглянути доцільність виплати деяких доплат і надбавок, а також збільшення оплати праці працівників закладів освіти шляхом скорочення мережі закладів.

Мінекономіки також застерігає, що питання підвищення розмірів посадових окладів та інших складових заробітної плати працівників бюджетної сфери, має вирішуватись з урахуванням реальних фінансових можливостей. Тому у відомстві опрацьовуються пропозиції щодо підвищення посадових окладів працівників бюджетних установ відповідно до зростання на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати, а також шляхи удосконалення діючої ЄТС.

Тож на вимогу Профспілки щодо забезпечення видатками освітньої галузі у розмірі не менше ніж 7 % ВВП відповідно до статті 78 закону «Про освіту», необхідних для поетапної реалізації положень частини 2 статті 61 закону «Про освіту», а саме постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 822, відповідно до якої з 1 січня 2021 р. мінімальний посадовий оклад педпрацівника має становити 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня 2021 р., а науково-педагогічних працівників – на 25% вище, Міносвіти зроблено висновок, що таке збільшення заробітної плати залежить виключно від можливостей дохідної частини державного і місцевих бюджетів країни.

Завантажити лист МОН mon_pozicya.pdf [4,06 Mb][209]    

Як стало відомо, Міністерством освіти і науки України в порушення норм законодавства щодо соціального діалогу, кулуарно, без погодження з освітянською громадськістю розроблено проект концепції реформування оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників з пропозиціями ревізувати норми Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» й скасування низки постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників, які було озвучено під час засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України 2 вересня цього року.

Профспілка спрямували листи до Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України, у яких заявляє про неприпустимість внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» щодо встановлення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікації на рівні 4 прожиткових мінімумів лише за умови фінансової спроможності. 

Відповідно до статті 78 закону «Про освіту» фінансування галузі освіти має бути забезпечено державою на рівні не менше 7% ВВП, а фактичне вираження, так званої, фінансової спроможності, щороку зменшується, і в 2020 році відповідає 5,6 – 5,7%.

Такі пропозиції засвідчують про наміри згортання законодавчо встановленої зарплатної гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам, зазначеної в частині 2 статті 61 закону «Про освіту», а саме відповідності мінімального посадового окладу педагогічного працівника розміру 3 мінімальних заробітних плат, а науково-педагогічного працівника – на 25% вище.

Реформування оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників у 2021 році шляхом скасування постанов Кабінету Міністрів України від 22.01.2018 № 22 про підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників на 10% та від 23.01.2019 № 36 – посадових окладів науково-педагогічних працівників на 11%, особливо в сучасних умовах всесвітньої пандемії, є неприпустимим, бо це є зниженням рівня заробітної плати.

Такими ж невиваженими Профспілка визнає наміри міністерства запровадити виплату надбавки за престижність педагогічної праці вчителям, викладачам та іншим педагогам в розмірі 15% посадового окладу (ставки заробітної плати) замість її виплати у сьогоднішніх максимальних розмірах 30%, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373.

Профспілка висловлює протест проти ревізії статті 24 закону «Про повну загальну середню освіту» з намірами скасувати всі підвищення та доплати вчителям та іншим педагогічним працівникам, окрім класного керівництва, перевірки навчальних робіт учнів та доплат за наукові ступені і вчені звання.

Від таких рішень найбільше постраждають висококваліфіковані педагоги, які мають право на підвищені ставки заробітної плати за педагогічні звання, а також надбавки за почесні звання. 

Профспілка вимагає від владних структур недопущення такої реформації оплати праці педагогічних, науково-педагогічних працівників та відкликання міністерством цієї концепції реформування оплати праці.

Профспілка наголошує, що прийняття таких невиважених та негативних рішень не збігається з намірами та політикою Президента України підвищити рівень матеріального становища усіх громадян, що підтверджено нещодавніми рішеннями про збільшення мінімальної заробітної плати. 

Завантажити документ vru-_proti-reformuvannya-oplati-prac.pdf [192,35 Kb][711]  

Переважна більшість європейських профспілок, які представляють 45 мільйонів працівників, проголосували за прийняття нового закону ЄС про сприяння справедливій мінімальній заробітній платі та колективним переговорам.

Після всестороннього і відкритого обговорення члени Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) підтримали заклик до прийняття відповідної Директиви ЄС більшістю у 85% голосів.

У голосуванні взяли участь 87 національних профцентрів з усієї Європи та 10 європейських галузевих об’єднань профспілок.

Тепер буде здійснюватися тиск на президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, яка обіцяла протягом 100 днів представити пропозицію, «яка забезпечить, щоб кожен працівник у нашому Союзі отримував справедливу мінімальну заробітну плату».

ЄКП використовуватиме наданий мандат, щоб переконатися, що Комісія запропонує Директиву, яка забезпечуватиме, що:

• держави-члени не зможуть встановити мінімальну заробітну плату на національному рівні нижче порогу гідної оплати праці;

• припинення несправедливої практики відрахувань роботодавцями із мінімальної заробітної плати;

• гарантування, захист та сприяння реалізації права на колективні переговори у кожній державі, яка є членом ЄС.

Умовою підтримки дій ЄС з боку профспілок є також гарантія того, що держави-члени, в яких на сьогодні заробітна плата визначається виключно шляхом колективних переговорів, не будуть зобов'язані запроваджувати законодавчо встановлену мінімальну заробітну плату.

Заступник генерального секретаря ЄКП Естер Лінч заявила: «Мінімальна заробітна плата не захищає працівників від ризику бідності у 17 країнах-членах – це зводить нанівець саме поняття мінімальної зарплати.

У Європейської комісії є підтримка переважної більшості європейських профспілок прийняти директиву, яка покладе край цій скандальній ситуації. Ми очікуємо почути зобов’язання з прийняття такої Директиви у виступі президента фон дер Ляєн про стан справ у ЄС в середині вересня.

Ця Директива також повинна допомогти працівникам добитися дійсно справедливої заробітної платні, гарантуючи визнання роботодавцями та державами-членами їхнього права на колективні переговори, і, зокрема, припинення антипрофспілкових дій.

Кроки з підвищення заробітної плати тепер необхідні як ніколи, щоб зберегти мільйони робочих місць, які залежать від зростання економічного попиту після карантину».