Днями ЦК Профспілки спрямовано звернення до голів депутатських фракцій політичних партій та груп у Верховній Раді України, а також до Комітетів з питань науки і освіти, бюджету, соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення з проханням підтримати позицію Федерації профспілок України, яка ґрунтується на нормах законодавства, під час розгляду та прийняття законопроекту «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Завантажити пропозиції fpu_profsplkov-propozicyi-do-dbu_2019.doc [1,6 Mb][330]  

Незважаючи на таку негативну тенденцію працівники у більшості випадків не бажають розв’язувати проблему в судовому порядку. За інформацією органів юстиції лише 12% заборгованої зарплати стягується через судові рішення.

Профспілка роз’яснює як захистити права працівників на своєчасну виплату заробітної плати в судовому порядку.

Відповідно до статей 33, 34 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» працівник може звертатись до роботодавця не лише з вимогою про сплату всього розміру заробітної плати, а і з вимогою про проведення індексації зарплати протягом періоду зміни мінімального розміру заробітної плати, а також отримання компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу інфляції.

Згідно із Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання, здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів (заробітної плати) у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Крім цього, відповідно до ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності може бути накладено штраф у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).

Безпідставна невиплата заробітної плати більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ст. 175 КК України).

Питання про притягнення посадових осіб підприємств, установ або організацій до адміністративної чи кримінальної відповідальності вирішується в судовому порядку за заявою працівника.

У разі, якщо заробітна плата нарахована і з якихось причин не була виплачена, то заявник може звернутися до суду з вимогою про її стягнення в спрощеному порядку (наказне провадження, розділ ІІ ЦПК).

Розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований судом, який його видав.

За позовами про стягнення заробітної плати заявники звільняються від сплати судового збору (ст. 5 Закону України від 8.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»).

Відповідно до ст. 19 Закону України від 15.09.1999 № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів.

Проект бюджету, який має назву «Бюджет розбудови країни», представив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Зокрема, Глава Уряду наголосив, що на освіту виділять більше ніж 240 млрд грн, що на майже 13% більше, ніж цього року. На модернізацію початкової школи, як і цього року, передбачено 1 млрд грн.

«Освіта. Сьогодні вона потребує ресурсів більше, ніж ми можемо дозволити. Але ми не залишаємо програми модернізації початкової школи – і тут ми чекаємо більшої ініціативності місцевої влади, – сказав Володимир Гройсман.

На безпеку та оборону держави передбачається виділити 209,5 млрд грн. Пріоритетом також залишається ремонт доріг – на Дорожній фонд передбачається до 56 млрд грн.

На розвиток агропромислового комплексу планується виділити 6,9 млрд грн. На підтримку регіональних проектів у бюджет закладається 41, 4 млрд грн. На систему охорони здоров’я закладається 92,3 млрд грн.