Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
Чорнобильська аварія: найбільша техногенна катастрофа минулого століття Друк
П'ятниця, 26 квітень 2024 08:21

38 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки надалі є предметом обговорення світової наукової спільноти. Тоді в атмосферу Землі викинуло величезну хмару радіоактивного пилу, яка зачепила Україну та навіть частину Європи.

Чорнобильська трагедія сталася 26 квітня 1986 року, тоді радіоактивним цезієм були забруднені 3/4 території Європи. 

За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед усіх колишніх республік Радянського Союзу. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

За різними дослідженнями внаслідок цієї масштабної аварії значні дози випромінення отримало понад 8,5 мільйонів мешканців України, Білорусі, а приблизно півмільйона громадян померли від наслідків радіації. Вже до кінця літа 1986 року понад 90 тисяч осіб були евакуйовані із зони зараження, яка сягала багатьох кілометрів: 81 населений пункт України став безлюдним.

Інформація про те, що Чорнобильська АЕС була пошкоджена, ретельно приховувалося на найвищому рівні.

На жаль, радянська влада всіма силами намагалася приховати від світу наслідки катастрофи. 48 годин тривало мовчання, аж поки 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, і це змусило тодішню москву надати хоч якісь пояснення. Тим часом у забрудненому радіацією Києві, щоб показати світові як все добре й стабільно, відбувалася урочиста першотравнева демонстрація, на яку вивели тисячі людей, зокрема й дітей.

Україна вшановує пам'ять ліквідаторів та всіх постраждалих. Пам'ятаємо подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС!

Проте сьогодні, у час повномасштабного вторгнення росіяни продовжують небезпечні ігри з ядерним шантажем та захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької). А небезпечні сховища радіоактивних відходів стають для них полігоном бойових дій.

Світ не має допустити повторення такої жахливої катастрофи! 

 
Доступ в Україні до Інтернету: аналітичний огляд Друк
Четвер, 25 квітень 2024 08:41

Рівень доступу до інтернету в Україні протягом 2012-2023 років був стабільно вище середнього. За цим критерієм середній показник України у вказаний період становить 18 з 25 балів (з невеликими коливаннями).

Таку інформацію наведено у аналітичному огляді Центру демократії та верховенства права, в якому розглянуто особливості онлайн-простору в Україні і проаналізовано, як змінювалася динаміка рівня свободи інтернету в країні за останнє десятиліття.

Інтернет залишається доступним для більшості населення. Проте економічні труднощі, проблеми в тимчасово окупованих росією східних областях України і анексованому Криму, повномасштабне російське вторгнення і масовані авіаудари ускладнюють доступ до інтернету в Україні. Загалом, за 2012-2023 роки значно зросла кількість українців, які регулярно користуються «мережею мереж»: у 2012 році рівень проникнення інтернету в Україні становив 33.7%, а у 2023 році – 80%.

Такий стрибок став можливим, зокрема, завдяки розвиненій інтернет-інфраструктурі, широкою мережею 4G, відносно низьким цінам на послуги провайдерів та відсутності жорсткого контролю з боку держави. 


















Разом з тим, хоча показники проникнення Інтернету продовжують зростати, актуальними залишаються певні перешкоди для доступу до інтернету, як-от пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів, переведення тимчасово окупованих територій на контрольовані росією мережі доступу до інтернету тощо.

Інтернет-інфраструктура в Україні розмаїта і відкрита. Підключення магістральних мереж передачі даних, що використовуються для з’єднання між собою кількох областей, до всесвітньої «мережі мереж», є децентралізованим. 

Більшість українських інтернет-провайдерів самостійно керують своїми мережами зв’язку. Щоб провайдери мали змогу обмінюватися трафіком зі своїх мереж та підключатися до глобальної мережі Інтернет, в Україні є щонайменше 23 точки обміну інтернет-трафіком (IXP), 12 з яких працювали станом на березень 2024 року. Точки обміну інтернет-трафіком забезпечують більшу швидкість обміну даними, підвищену надійність і менше збоїв у послугах провайдерів шляхом забезпечення прямих з’єднань між постачальниками інтернету, у такий спосіб покращуючи загальну якість та доступність інтернету.

Протягом останніх років Україна стабільно займає високі місця (топ-10) у міжнародних рейтингах надійності національного сегменту інтернету за четвертою версією інтернет-протоколу (IPv4) і шостою версією інтернет-протоколу (IPv6) – це є одним із індикаторів добре розвиненої інтернет-інфраструктури в Україні.

Проблеми з доступом до інтернету в Україні здебільшого пов’язані зі збройною агресією рф. Деякі перебої в роботі інтернету були спричинені безпосередньо військовими діями, особливо на сході України (наприклад, пошкодження вишок стільникового зв’язку або інтернет-кабелів внаслідок вибухів).

Крім того, на окупованих територіях Донецької і Луганської областей і анексованому Криму російські та проросійські сили неодноразово тиснули на інтернет-провайдерів, щоб вони обмежили доступ до певних ресурсів або заблокували деякі сайти, як-от українські сайти новин.

Схожа ситуація спостерігається і в умовах повномасштабного вторгнення. Наприклад, під час окупації Херсонської області росія змушувала місцевих провайдерів перенаправляти український інтернет-трафік через російські мережі, накладаючи обмеження на контент. 

Як наслідок, українські користувачі на окупованих територіях не мають доступу до певних сайтів (наприклад, деякі українські і західні сайти новин), платформ соціальних мереж (Facebook, Instagram) і VPN-сервісів, заборонених у росії. Одразу після деокупації українських територій, відновлення надійного підключення до інтернету є одним із пріоритетів влади.

Ще однією суттєвою перешкодою для доступу до інтернету стали російські масовані удари по критично важливих об’єктах енергетичної та телекомунікаційної інфраструктури під час повномасштабного вторгнення, особливо протягом осені та зими 2022-2023 року. 

Крім того, під час повномасштабного вторгнення Україна стала однією з країн з найвищим рівнем використання Starlink від SpaceX. До березня 2023 року Україна отримала щонайменше 42 000 приймачів Starlink, які задіяли для надання доступу до інтернету військовим (з обмеженими цілями), окремим користувачам і об’єктам критичної інфраструктури.

Загалом аналіз даних щодо свободи інтернету в Україні з 2012 до 2023 року демонструє тривожну тенденцію. Адже за цей період загальний рейтинг України знизився від «вільного» інтернету (2012-2013 роки) до «частково вільного» (2014-2023 роки). Одним із головних чинників, що негативно впливає на показники України, є збройна агресія росії та пов’язані з нею фактори.

З повним аналізом «Свобода Інтернету в Україні: виклики, тенденції, перспективи» можна ознайомитися на офіційному сайті Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). 

 

За матеріалами – ЦЕДЕМ


 
Травень 2024: коли українці працюватимуть та відпочиватимуть Друк
Четвер, 25 квітень 2024 08:37

Традиційно в травні 2024 року буде 31 день, а з них – 23 робочих дні і 8 – офіційних вихідних (субота й неділя).

Зазвичай у травні українці мають декілька додаткових вихідних – 1 травня (День праці) та 8 травня (День пам'яті та перемоги над нацизмом). Також на останній весняний місяць у цьому році також припадає одне з найбільших церковних свят у християн східного обряду – Великдень (5 травня). 

Однак через дію закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (від 6 лютого 2024 року він був подовжений ще на 90 діб) додаткових вихідних у травні не буде.

Міжнародні й державні свята в травні

  • 1 травня – День праці;
  • 3 травня – Вcесвітній день свободи друку (преси);
  • 7 травня – День радіо;
  • 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом;
  • 9 травня – День Європи (міжнародний);
  • 12 травня – День матері; Всесвітній день медичних сестер;
  • 15 травня – Міжнародний день сімей;
  • 17 травня – Всесвітній день електрозв'язку тa інформаційного суспільства;
  • 18 травня – День науки; Міжнародний день музеїв; День Європи (український);
  • 19 травня – Всеукраїнський день працівників культури; День молодіжних тa дитячих громадських організацій; День пам’яті жертв політичних репресій; Всесвітній день пам’яті людей, що померли від СНІДу; Міжнародний день боротьби iз гепатитами;
  • 20 травня – День банківських працівників; Всесвітній день метролога; Всесвітній день лікаря-травматолога;
  • 21 травня – Вcесвітній день культурної різноманітності в ім’я діалогу і розвитку;
  • 22 травня – Міжнародний день біологічної різноманітності;
  • 23 травня – Свято Героїв;
  • 24 травня – День слов'янської писемності тa культури;
  • 25 травня – День філолога; День працівників видавництв, поліграфії тa книгорозповсюдження;
  • 26 травня – День Києва;
  • 28 травня – День прикордонника;
  • 29 травня – Міжнародний день миротворців ООН;
  • 31 травня – Всесвітній день без тютюну.

 

За матеріалами – Відділу правового захисту ЦК Профспілки, 

«УП Життя», Бухоблік

 
Глобальний тиждень дій за освіту – 2024 Друк
Четвер, 25 квітень 2024 08:35

Глобальний тиждень дій за освіту 2024 (GAWE 2024), що відбувається з 22 до 26 квітня 2024 року, є дуже важливим, адже він розпочинає 25-ту річницю Глобальної кампанії за освіту (GCE).

GAWE 2024 ознаменує історичний момент у Дакарі, Сенегал, у 1999 році, коли рухи та організації громадянського суспільства із різних континентів об'єднали свої зусилля, щоб мати єдиний голос на підтримку освіти для всіх.

Глобальний тиждень дій за освіту також відкриває 22-гу щорічну тижневу кампанію, яка відзначається в усьому світу освітніми організаціями та прихильниками освіти, щоб нагадати урядам, особам, які приймають рішення, та іншим зацікавленим сторонам про необхідність виконання глобальних зобов'язань у сфері освіти. 

У 2023 році ЮНЕСКО повідомила, що 250 мільйонів дітей не охоплені шкільною освітою та не відвідують школу, а 773 мільйони дорослих у всьому світі, переважно жінки, все ще не мають базових навичок грамотності. Ці проблеми гендерної нерівності, дискримінації, якості освіти та зменшення фінансування освіти ще більше ускладнюються численними викликами, з якими борються країни. Конфлікти, економічні кризи, збройні конфлікти, гендерне насильство, расизм, проблеми зі здоров'ям та кліматичні катастрофи свідчать про потребу в освіті, яка дозволить дітям, молоді та дорослим справлятися з сучасними проблемами та формувати майбутнє.

Освіта має величезний потенціал для трансформації реальності. Трансформаційна освіта лежить – це основа адвокаційної діяльності Глобальної кампанії за освіту. Відстоюючи трансформаційну роль освіти, глобальна кампанія кидає виклик спробам розглядати освіту виключно як вузький набір результатів навчання. Трансформаційна освіта сприяє соціальній справедливості, сталому розвитку, а також індивідуальній і колективній свободі. 

Освіта має зробити значний внесок у розбудову миру як спосіб формування цінностей, знань, поглядів, навичок і моделей поведінки, що дають змогу жити в гармонії з собою, з іншими та навколишнім середовищем.

До COVID-19 трансформаційна освіта була здебільшого дискурсом організацій громадянського суспільства та освітян. Трансформація освіти та освітніх систем опинилася в центрі уваги освітньої політики, оскільки школи та навчальні центри закривалися, а освітні системи переходили на онлайн-освіту та дистанційне навчання.

Кілька країн почали переосмислювати та переглядати свої навчальні програми, пов'язуючи навчання з повсякденним життям, уможливлюючи навчання між поколіннями та інтегруючи питання здоров'я в освіту.

Окрім зміни підходів до надання освіти, пандемія вивела на перший план нагальні питання, якими в минулому нехтували освітні системи. Серед них – психічне здоров'я, водопостачання та санітарія, вплив ранніх шлюбів на освіту дівчат, цифровий гендерний розрив, технології, що враховують потреби людей з інвалідністю, соціальний захист для запобігання відрахуванню зі школи, оплата праці вчителів та їхній захист, а також дистанційні та інші шляхи до навчання.

Через два роки після пандемії Саміт з питань трансформації освіти, скликаний Генеральним секретарем ООН, активізував глобальні зусилля з трансформації освіти. Понад 130 країн взяли на себе зобов'язання «перезавантажити свої освітні системи та прискорити дії, щоб покласти край кризі в навчанні». 

Через те, що багато країн зіткнулися зі скороченням бюджетів на освіту, Саміт закликав країни продовжувати інвестувати в освіту та прискорити дії для досягнення Цілі сталого розвитку № 4. Глобальна кампанія за освіту визначила активну участь за п’ятьма тематичними напрямами:

  • інклюзивні, справедливі, безпечні та здорові школи;
  • навчання та навички для життя, роботи та сталого розвитку;
  • учителі, викладання та вчительська професія;
  • цифрове навчання та трансформація;
  • фінансування освіти.

Глобальна кампанія за освіту переконана в тому, що для того, щоб освіта стала трансформаційною, необхідна власне трансформація освіти. Освітні реформи необхідні для переосмислення змісту освіти, підготовки освітніх систем до постійної адаптації у мінливих реаліях. Освітні реформи мають бути контекстуально та культурно чутливими, щоб охопити тих, хто наразі найвідсталіший у сфері освіти, наприклад, корінні народи тієї чи іншої країни.

Глобальний тиждень дій 2024 року буде присвячений темі трансформаційної освіти.

GAWE 2024 також надасть можливість профспілкам освітян, студентам і молоді, неурядовим організаціям проаналізувати разом зі своїми урядами та партнерами з розвитку виконання національних і глобальних зобов'язань, взятих на Саміті з питань трансформаційної освіти.

З наближенням 2030 року Саміт продовжуватиме привертати увагу урядів до їхніх зобов'язань щодо Цілі сталого розвитку № 4 – справедливої, інклюзивної, якісної освіти та можливостей навчання впродовж життя для всіх. 

 

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 597