Головна Новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Новини
Із 1 вересня в перших класах має бути не більше 24 учнів: розʼяснення МОН Друк
Четвер, 06 червень 2024 10:11

Із 1 вересня 2024 року максимальна наповнюваність початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти може становити не більше 24 учні (відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

У 2024/2025 році ця норма поширюється на всі перші класи, які навчатимуться в очному або змішаному (чергування очного й дистанційного навчання з певною періодичністю) форматах. Для решти класів максимальна наповнюваність залишається 30 учнів.

Наповнюваність класів, які вчаться дистанційно, може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Ця норма чинна під час дії воєнного стану.

Норма закону покликана полегшити взаємодію вчителів і учнів та зробити освітній процес ефективним через зменшення кількості дітей у класі. Педагоги зможуть приділити більше уваги кожному учню / учениці та вибудувати ліпший звʼязок з ними.

Водночас через набуття чинності цієї норми закону в закладів освіти можуть виникнути запитання щодо подальшої організації роботи.

Розʼяснюємо основне:

Поділ класів на групи

Поділ класу закладу загальної середньої освіти на групи для вивчення окремих предметів здійснюють за наявності певної кількості учнів (наказ МОН від 20.02.2002 №128). Наприклад, для вивчення української мови у класі має бути більше ніж 27 учнів. 

Отже, клас із 24 учнями не ділиться на групи для вивчення цього навчального предмета (крім закладів із навчанням болгарською, кримськотатарською, польською, словацькою, румунською та угорською мовами).

Забезпечення освітньою субвенцією

Розрахунок освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогам здійснюють для всіх місцевих бюджетів на основі фактичної кількості учнів і студентів усіх типів закладів освіти станом на 1 жовтня року, що передує плановому бюджетному періоду (календарний рік).

Розрахунки для 2024 календарного року вже відбулися. Проте оскільки зміни в наповнюваності стосуються тільки перших класів, які розпочнуть навчання у 2024/2025 навчальному році, це не матиме значного впливу на потребу в коштах на рівні територіальних громад. Водночас МОН розгляне можливість внесення відповідних змін до Формули розподілу освітньої субвенції в наступних бюджетних періодах.

Нагадаємо, що місцеві ради самостійно розподіляють освітню субвенцію між закладами й установами освіти. Вони не зобов’язані застосовувати формулу для розподілу освітньої субвенції між закладами освіти й можуть перерозподіляти субвенцію, що обрахована за окремими складовими формули.

Формульний підхід до розподілу освітньої субвенції запроваджено для підвищення якості освітніх послуг як стимул органів місцевого самоврядування змінювати неефективну мережу закладів освіти.

Отже, територіальні громади мають продовжувати аналізувати ефективність наявної шкільної мережі та ухвалювати управлінські рішення щодо формування мережі закладів загальної середньої освіти, що якнайліпше забезпечить освітні потреби учнів.

 

За матеріалами – МОН

 
День журналіста в Україні Друк
Четвер, 06 червень 2024 08:56

Сьогодні, 6 червня, в Україні відзначається День журналіста. День встановлений указом президента України в 1994 році на честь прийняття Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів. Цей день є символом визнання важливої ролі журналістики у суспільстві та національній культурі.

Журналістика – це професія, яка вимагає великої відповідальності, об'єктивності та професіоналізму. Журналісти не лише висвітлюють події та інформують громадськість, але й виступають як спостерігачі та критики, допомагаючи формувати суспільну думку. А в час війни вони працюють ще й у небезпечних умовах, щоб донести правду до людей, показати її усьому світові. 

Цікаві факти про журналістів

  • Цікавим фактом є те, що один з найвідоміших журналістів у світі, Ернест Хемінгуей, починав свою кар'єру саме як репортер. Його стиль письма, відомий як «теорія айсберга», був значною мірою сформований його журналістським досвідом, де він навчався писати коротко та інформативно, залишаючи багато під текстом.
  • Український журналіст та кінорежисер Сергій Лозниця, відомий своїми документальними та художніми фільмами, також має журналістський досвід роботи. Його фільми часто висвітлюють складні соціальні та політичні теми, що свідчить про його глибоке розуміння суспільних процесів та журналістську чутливість.
  • Ще один видатний український журналіст, Мустафа Найєм, зіграв ключову роль у подіях Революції Гідності 2013-2014 років. Його пост у соціальних мережах закликав громадян вийти на протест, що стало початком масових демонстрацій. Цей випадок підкреслює вплив журналістів на суспільні процеси та важливість свободи слова.

Шановні журналісти, вітаємо вас з вашим професійним святом! Ваша праця є надзвичайно важливою для розвитку демократичного суспільства, свободи слова та прав людини. 

Бажаємо вам натхнення, професійних успіхів, міцного здоров'я та мирного неба. 

Нехай ваші матеріали завжди будуть об'єктивними та цікавими, а робота приносить радість, задоволення та суспільне вшанування. 



 
Червень 2024 року: робочі та вихідні дні Друк
Четвер, 06 червень 2024 08:54

У червні 2024 року працівники зі стандартною «п'ятиденкою» працюватимуть 20 днів, а відпочиватимуть – 10. Для працівників з шестиденним графіком роботи передбачено 25 робочих днів, а днів відпочинку – 5.

Додаткових вихідних з нагоди Трійці та Дня Конституції, не передбачено через запроваджений в Україні воєнний стан. Нагадаємо, що відповідно до Закону № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», скасовуються:

  • вихідні у святкові дні, які припадають на будні;
  • перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день припадає на вихідний;
  • скорочення робочого дня на 1 годину в передсвятковий день.

Відзначимо, що дію воєнного стану в Україні продовжено до 11 серпня 2024 року.

Таким чином робочих днів у червні: 3-7, 10-14, 17-21, 24-28, загалом – 20. Вихідних у червні: 1-2, 8-9, 15-16, 22-23, 29-30, загалом – 10, святкових – 0. 

За матеріалами – 5.ua

 
Мінімальна зарплата в ЄС: скільки щомісяця заробляють європейці Друк
Середа, 05 червень 2024 12:08

Мінімальна заробітна плата – це важливий показник економічного стану країни та рівня життя її громадян. В Європі рівень мінімальної заробітної плати досить сильно відрізняється від країни до країни. 

В одних державах він становить майже 400 євро на місяць, в той час як в інших перевищує 2 000 євро. Ці розбіжності обумовлені низкою факторів, зокрема рівнем економічного розвитку, продуктивністю праці, вартістю життя та соціальною політикою кожної країни. 

Місячна мінімальна заробітна плата в Європі варіюється від 399 євро до 2 387 євро. А встановлену мінімальну заробітну плату мають 22 із 27 країн-членів Євросоюзу. 

Так, у країнах Східної та Південно-Східної Європи, таких як Болгарія, Румунія та Латвія, мінімальна заробітна плата знаходиться на нижчому рівні. Наприклад, у Болгарії мінімальна заробітна плата становить приблизно 400 євро на місяць, на Кіпрі приблизно 1 000 євро. Це пов'язано з нижчим рівнем економічного розвитку та більш доступною вартістю життя у цих країнах. 

У Західній та Північній Європі, таких як Люксембург, Нідерланди та Ірландія, мінімальна заробітна плата значно вища. У Люксембурзі, наприклад, цей показник перевищує 2 000 євро на місяць. Тож найвища мінімалка (понад 1500 євро) у: Люксембурзі (2571 євро), Ірландії (2146 євро), Нідерландах (2070 євро), Німеччині (2054 євро), Бельгії (1994 євро) та Франції (1767 євро). Висока мінімальна заробітна плата в цих країнах обумовлена високим рівнем продуктивності праці, розвиненою економікою та значно вищими витратами на проживання.

Мінімальна заробітна плата в Європі варіюється від країни до країни. Тобто в деяких державах встановлено мінімальну зарплату, а в інших вона залишена на розсуд роботодавців та профспілок. Без національної мінімальної зарплати залишаються Данія, Італія, Австрія, Швеція.

В Україні мінімальну заробітну плату з 1 січня 2023 року встановлено на рівні 6 700 гривень, а це приблизно 168 євро.

Інфографіка – 24 Економіка

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 4 з 613