Головна Новини Головні новини

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Головні новини
Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку в Україні Друк
Понеділок, 25 березень 2019 12:44

21-22 березня 2019 року в м. Києві відбулася сьома міжнародна науково-методична конференція «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку».

Аудиторія учасників – працівники дошкільних навчальних закладів, учителі закладів загальної середньої освіти, науково-педагогічні працівники вищих педагогічних навчальних закладів, закладів післядипломної педагогічної освіти, науковці та працівники мас-медіа, представники органів місцевого самоврядування, профспілок, громадянського суспільства – загалом понад 200 учасників.

Академія української преси за підтримки Академія Deutsche Welle радо зустріла всіх охочих долучитися до обговорення питань, що стосуються реалізації програм медіаграмотності в України та на міжнародних просторах.

Головні медіагравці організацій, що сприяють критичному споживанню медіа суспільством, гості з інших країн (Білорусь, Вірменія, Казахстан, Молдова, Грузія), регіональні та місцеві мультиплікатори обмінювалися результатами власних напрацювань.

У ході першого дня роботи відбулося вісім пленарних сесій. До участі у тематичних модулях були долучені заступник Міністерство освіти і науки України Вадим Карандій, керівник відділу преси Посольства Федеративної Республіки Німеччина Аннетте Пьолькінґ, директор Медійна Програма, Internews Джиліан МакКормак, директор IREX in Ukraine Мехрі Дракман.

Спікерами у журналістському блоці виступили: Сергій Томіленко – голова Національна спілка журналістів України, Андрій Куликов – голова Комісії з журналістської етики, голова правління Громадського радіо, Олексій Мацука – засновник та головний редактор сайту Новости Донбасса та «Суспільне телебачення Донбасу», Володимир Мостовий – фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети DT.UA. Модератором виступив президент Академії української преси Валерій Іванов.

Другий день роботи мав більш практичне спрямування. Основними напрямами роботи конференції другого дня стали:

  • медіаосвіта в дошкільних закладах і початковій школі;

  • медіаосвіта та медіаграмотність в середній школі;

  • медіаосвіта та медіаграмотність у вищій школі, післядипломній педагогічній освіті;

  • медіаосвіта та медіаграмотність впродовж життя.

Педагоги з різних куточків України презентували власні напрацювання у різних напрямах. Зокрема, мова йшла про медіаграмотність у НУШ, готовність педагогів до формування медіаграмотності у школярів, наскрізне впровадження медаосвіти у освітній процес сучасного навчального закладу, мультиплікацію та шкільні ЗМІ, загальна середня освіта в контексті впровадження медіаосвітніх інновацій, закордонний досвід медіаосвіти, медіаграмотність як складова безпекових компетенцій, медіаграмотність впродовж життя та інше.

Насамкінець роботи учасники конференції подякували організаторам, спікерам та тренерам за можливість бути причетними до цікавого та інноваційного напрямку в українській освіті – формування медіаграмотності.  alt 


Відгуки учасників конференції

«Уміння критично сприймати інформацію в сучасному світі, не вестися на головні виклики сучасного світу – дезінформацію та фейки – це одні із нових медіаосвітніх компетентностей, які сьогодні необхідні кожній людині. А медіаосвіта у освітянській спільноті надзвичайно важлива. І щиро радію, що впровадження медіаграмотності у навчальний процес – від найменших до найдосвідченіших його учасників – це якісна зміна для нашої системи освіти.

Усім колегам та друзям бажаю жити в цифровому світі без інформаційного стресу й тиску, мати емоційний щит від шкідливого контенту та навчитися захищати свій приватний інформаційний простір.

Будьмо медіаграмотними! Навчаймо медіаграмотності!»

Інна Михальченко, 

завідувач відділу інформаційного забезпечення та комунікацій апарату ЦК Профспілки працівників освіти і науки України



«… Продуктивна співпраця, обмін досвідом сприяли удосконаленню програми для тренерів із медіаграмотності, яку майстри-педагоги вже готові апробовувати під час навчальних медіа освітніх заходів, щоб сприяти розвитку критичного мислення, формування медіа імунітету та посилення медіаграмотності серед усіх верств населення!

Велика вдячність керівництву Академії Української Преси та медіаекспертам (В.Іванову, Т. Івановій, О.Тараненко) за можливість бути однією «із золотої сотні медіа тренерів», високу інноваційну планку під час організації та проведення науково-методичної конференції із медіаграмотності, майстерність, талановитість, натхненність, віру у нашу «сродну працю», глибинний досвід та бажання ним ділитися».

Марина Ячменик, 

аспірантка Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка



«Можливість спілкування з колегами із закладів вищої та середньої освіти України, закладів післядипломної педагогічної освіти завжди є чудовою нагодою для підвищення власного професійного рівня.

Питання медіаграмотності, критичного ставлення до медіа, що обговорювалися на цьому заході, як ніколи на часі. Отриманий досвід надалі буду використовувати не лише у викладанні навчальних дисциплін в університеті, а й у профспілковій роботі. Дякую Академії української преси за запрошення і високий рівень організації та проведення конференції.»

Андрій Шидловський, 

викладач, голова профкому Рівненського державного гуманітарного університету



«Сьома міжнародна науково-методична конференція медіаграмотності – це була фантастична можливість побачити увесь спектр досягнень і проблем впровадження медіаграмотності в українську освіту. Учасники представили регіональний досвід цієї роботи, а міжнародні експерти з Білорусі, Вірменії, Казахстану та Грузії доповнили картину світу. Також перед нами виступили гуру журналістики, такі як Андрій Куликов.

Дякую за можливість бути причетним до спільноти людей, які роблять наш інформаційний простір краще. На додаток після заходу ще маю дуже класний «Практичний посібник з медіаграмотності для мультиплікаторів», який підготувала команда Академія Української Преси».

Віталій Копиш,

спеціаліст Чернігівської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України



alt
 
Нові можливості Torino Process 5.0 Друк
Понеділок, 25 березень 2019 11:00

В Україні розпочав п'ятий раунд Туринського процесу, який триватиме впродовж наступних двох років до 2020. Україна є однією з чотирьох країн, що є сусідами з ЄС, які реалізують Туринський процес на регіональному та національному рівнях. Нові можливості Torino Process 5.0 спрямовані на: розвиток людського капіталу, включаючи всі рівні освіти, а не тільки професійну освіту і навчання; підвищену увагу до важливих для політики висновків; і більш відкрита і гнучка структура аналізу і звітності.

21-22 березня 2019 року у Києві відбувся семінар щодо запуску Туринського процесу в Україні 2018-2020, за участі керівників міжнародних організацій, профільного міністерства, представників професійно-технічних закладів освіти, профспілок, роботодавців.

«Ми розглядаємо Туринський процес як можливість отримати релевантні дані про стан системи професійної освіти в Україні, аби потім базувати реформу та подальшу політику у цій сфері на конкретних свідченнях. І це стосується усього – від зміни системи управління до формування регіонального замовлення. Тому ми маємо адаптувати цей збір та аналіз даних під ті виклики, що ми сьогодні бачимо перед собою в контексті трансформації системи профосвіти. Ми маємо зануритися і краще зрозуміти саме ті сфери, які найбільше сьогодні потребують змін», – зазначила міністр освіти Лілія Гриневич у вітальному слові.

Вона також підкреслила найбільш нагальні проблеми розвитку системи, на аналіз яких зокрема має бути спрямована увага в межах Туринського процесу. Йдеться про:

  • недостатнє фінансування галузі та відсутність інвестицій у програми розвитку та, як результат, застаріла матеріально-технічна база закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

  • незавершена реформа системи управління галуззю, що призвела до фрагментації системи управління і не дозволяє стратегічно підходити до розвитку системи професійної освіти загалом;

  • невідповідність змісту освіти та методики викладання вимогам сучасного ринку праці та потребам особистості;

  • недосконалість системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування молоді і дорослих.

Туринський процес також підтримає Програму ЄС «EU4Skills: кращі навички для сучасної України», яку запустять найближчим часом. ЄС та його держави-члени Німеччина та Фінляндія нададуть 58 мільйонів євро в межах цієї програми для підтримки розробки професійних та освітніх стандартів з урахуванням потреб ринку праці, розробки нових навчальних програм, перепідготовки вчителів та управлінського персоналу в Україні, підвищення привабливості професійної освіти та модернізації інфраструктури професійної освіти (навчальних закладів).

Саме у 2019-2020 роках відбудеться новий етап дослідження, який має показати вищу якість Туринського процесу в Україні. І тут важливим новим аспектом є те, що національний звіт країни буде доповнений короткою і аналітичною зовнішньою оцінкою, проведеною Європейським фондом підготовки кадрів.

Від Профспілки працівників освіти і науки України участь у обговоренні та погодженні доданої цінності Туринського процесу взяла завідувач відділу експертно-правової роботи виконавчого апарату ЦК Профспілки Людмила Липець, яка буде працювати у складі робочої групи з підготовки національного звіту у рамках реалізації нового раунду процесу.


Довідково

Україна бере участь у Туринському процесі від самого початку його започаткування у 2010 р. Нею підготовлено національні звіти «Туринський процес. Україна» 2010, 2012, 2014. У 2013-2014 рр. було успішно упроваджено пілотний проект «Туринський процес – розвиток потенціалу регіонів» у п’яти регіонах України – Вінницькій, Дніпропетровській, Сумській, Хмельницькій областях і м. Києві.

У 2016 р. у контексті децентралізації в Україні підготовку звіту Туринський процес реалізовано на двох рівнях національному – з підготовкою національного звіту «Туринський процес 2016-17. Україна», та на регіональному – аналіз систем професійно-технічної освіти проведено у двадцяти п’яти регіонах України – Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та у м. Києві.

У межах процесу система професійної (професійно-технічної) освіти країни аналізується за критеріями зовнішньої (розв’язання задач у галузі демографії, економіки, ринку праці, задоволення соціальних потреб) і внутрішньої ефективності (якість початкової й неперервної професійної освіти в аспектах відповідності професійних стандартів, належне забезпечення матеріально-технічної бази, кадровий потенціал, ефективне управління і фінансування).

alt
 
Відновлено право аспірантів на отримання стипендій Друк
П'ятниця, 22 березень 2019 14:17

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 березня 2019 року № 229 «Про внесення змін до Порядку призначення і виплати стипендій», якою відновлено право аспірантів, які відповідно до статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є здобувачами вищої освіти та особами, які навчаються.

Нагадуємо, що раніше аспіранти закладів вищої освіти були позбавлені такого права у зв’язку з прийняттям постанови Уряду від 24.10.2018 № 865 «Про затвердження Порядку здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва та навчання в асистентурі-стажуванні».

 
Мін’юст презентує статистичне дослідження «Стан юридичної освіти» Друк
П'ятниця, 22 березень 2019 14:17

Міністерство юстиції презентувало статистичне дослідження «Стан юридичної освіти», яке було проведене Директоратом з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності.

Деякі ключові результати дослідження:

  • 104565 осіб здобувають вищу юридичну освіту за спеціальністю «Право» та «Правознавство» за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями станом на 1 січня 2019 року. Ще 2740 осіб – за спеціальністю «Міжнародне право», тобто всього приблизно 108 тисяч майбутніх юристів. Для порівняння: на спеціальності «Фінанси» всього навчається 65 тисяч студентів, на «Комп’ютерні науки» – 25 тисяч, а на «Агроінженерія» – 16 тисяч;

  • не менше 7,5 тисяч майбутніх правників готують в системі навчальних закладів МВС на контрактних умовах. При цьому у різних закладах освіти навчаються за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» більше 5,5 тисяч осіб;

  • кількість закладів освіти, що здійснюють підготовку бакалаврів з права, становить 193, а ЗВО, що готують магістрів – 120.

Нагадаємо, що за результатами попереднього дослідження стану юридичної освіти, більше 60% роботодавців визначає рівень підготовки випускників, як низький, а 80% роботодавців змушені додатково навчати молодих фахівців.

Під час роботи над дослідженням використовувалися відкриті дані з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а також дані, отримані від державного підприємства «Інфоресурс» за запитом Міністерства юстиції України. Крім того, був здійснений моніторинг офіційних сайтів закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями «Право», «Правознавство», «Міжнародне право». Також були використані дані з відкритих джерел Державної служби статистики, Державної служби зайнятості. 


За матеріалами сайту Міністерства юстиції України
 
« ПочатокПопередня281282283284285286287288289290НаступнаКінець »

Сторінка 284 з 427