У Верховній Раді України зареєстровано проект закону, метою якого є посилення законодавчого захисту педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від погроз, образ, переслідування та фізичного насильства. Документ ініційований 26 парламентарями, які представляють різні фракції та депутатські групи.

Автори законопроекту наголошують, що необхідність ухвалення документа викликана численними випадками нападів на вчителів з боку школярів і батьків, що демонструє безправ’я педагогічних працівників.

Також розробники законопроекту наголошують на тому, що незважаючи на ухвалення в грудні минулого року закону щодо протидії булінгу, ним не передбачена відповідальність за цькування освітян з боку батьків або інших осіб.

Окремо неврегульованою проблемою є перебування на території закладів освіти осіб у нетверезому стані та навіть розпивання на цій території алкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів.

«Таким чином, існує гостра потреба визначити на законодавчому рівні заходи щодо посилення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників від погроз, образ, переслідування, фізичного насильства, встановлення додаткових гарантій щодо поваги до особистості, честі та гідності вчителя, науковця, викладача, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб, а також встановлення адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти», – наголошують автори законопроекту.

Окрім цього, законопроектом пропонується встановити додаткові гарантії педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам щодо поваги до особистості, честі та гідності, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб, запровадити адміністративну відповідальність за вчинення щодо таких осіб погроз, образ, переслідування, фізичного насильства.

«Прийняття законопроекту надасть можливість підвищити захищеність і соціальний статус педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, а також сприятиме створенню безпечного освітнього середовища», – йдеться у пояснювальній записці до проекту закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 442/8337/17зробив висновок про порушення органом місцевого самоврядування зобов’язання щодо гарантування передбаченого статтею 53 Конституцією України права на освіту, невід’ємною складовою якого є належне фінансування закладів освіти (постанова від 26 лютого 2019 року).

Зокрема, як визначено статтею 53 Конституції України, повна загальна середня освіта є обов’язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

За приписами статті 6 Закону України «Про освіту» одними із основних принципів освіти в Україні є доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку.

Як вбачається з рішення суду, директор гімназії звернувся до суду з адміністративним позовом проти міської ради та просив визнати незатвердженим пункт статуту гімназії, викладений у редакції: «Під час вивчення української мови, інформатики, латинської мови, профільних предметів повні класи діляться на дві підгрупи, при поглибленому вивченні першої та другої групи іноземних мов - на три по 8-10 осіб у кожній групі (при дотриманні наповнюваності класів)».

Позивач вимоги мотивував тим, що під час затвердження нової редакції статуту на засіданні міськради розглядалося лише питання щодо порядку ведення діловодства та бухгалтерії.

Водночас при ознайомленні з новою редакцією статуту позивачу стало відомо, що вона відрізняється від редакції статуту, затвердженої відповідачем на пленарному засіданні, зокрема, в частині, що стосується переліку предметів, при вивченні яких повні класи діляться на дві підгрупи. Цей перелік було скорочено за рахунок виключення з нього математики та літератури, що фактично призвело до звуження обсягів фінансування закладу освіти.

У постанові Верховний Суд вказав також, що оскільки невід’ємною складовою права на доступність загальної середньої освіти є належне фінансування її закладів, а вирішення цих завдань належить до компетенції сільської, селищної або міської ради, орган місцевого самоврядування порушив установлений порядок забезпечення фінансування навчального закладу.

Зокрема, без винесення на розгляд сесії міськради відповідного питання та прийняття рішення у встановленому порядку до статуту гімназії внесено зміни щодо скорочення переліку предметів, при вивченні яких повні класи діляться на дві підгрупи, що призвело до скорочення обсягів фінансування та звуження гарантій доступності права на загальну середню освіту.

Крім цього Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини,

У рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб.

При цьому, на них покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов’язків (заява № 29979/04, пункт 70).

У неділю, 7 квітня 2019 року, о 22:30, завершилися переговори профспілки освітян Польщі з урядом щодо підвищення зарплат вчителів, що тривали понад тиждень.

На жаль, перемовини закінчилися провалом, сторони не дійшли згоди. У зв’язку з цим, 8 квітня о 8 годині у Польщі розпочався найбільший за останні 25 років страйк вчителів. Страйк проголошено на невизначений термін. Про свою участь у ньому оголосили 15 500 шкіл та дитячих садочків.

Ще 10 січня цього року Виконавча рада Профспілки учителів Польщі ZNP прийняла рішення про вступ у колективний спір з урядом. Попередні форми протесту за останні три роки: демонстрації, марші, пікети та акції протесту не змінили урядових рішень.

Заробітна плата вчителів в Польщі залишається занадто низькою – від 1751 злотих (400 євро). Профспілка вимагає збільшення окладів на 1000 злотих. Це дозволить привести зарплату в галузі у відповідність до середньої заробітної плати в Польщі.

Сьогодні вчителі-початківці часто заробляють менше половини того, що отримують працівники з набагато нижчою кваліфікацією, які отримали базову професійну підготовку і чия робота є набагато менш відповідальною, ніж праця вчителів.

Протягом декількох тижнів уряд не реагував на підготовку до страйку, мабуть, вважаючи, що тиск, дезінформація та напади на профспілку відіб’ють бажання вчителів взяти у ньому участь. Одним з яскравих прикладів того, як уряд, через підконтрольні ЗМІ, інформував про підготовку до страйку і про умови праці вчителів, було винесення на обкладинку одного з журналів правої орієнтації фотографію голови профспілки з автоматом Калашникова в руках перед учнями, що натякало на те, що він є терористом, а учні – заручниками.

Однак, налаштованість педагогів виявилася сильнішою за тиск. Понад 80% шкіл взяли участь у референдумі щодо страйку, на якому кілька сотень тисяч вчителів підтвердили свою готовність взяти участь. Разом з вчителями у десятках шкіл і дитячих садків страйкуватиме й адміністративний та обслуговуючий персонал, чиї зарплати також дуже низькі.

Враховуючи це, уряд розпочав переговори з профспілкою щодо підвищення зарплати. Метою цих переговорів було напрацювати рішення, які допомогли б запобігти національному страйку.

Переговори розпочалися в понеділок 1 квітня і тривали до неділі 7 квітня – протягом багатьох годин кожного дня. На жаль, незважаючи на готовність профспілки напрацювати компромісне рішення, ці переговори не завершилися успіхом. Тому, 8 квітня профспілка розпочала цю масштабну акцію.

Страйк оголошений на невизначений термін та може тривати і під час проведення зовнішнього оцінювання.

Профспілка працівників освіти та науки України надіслала листа солідарної підтримки польським колегам, закликавши уряд Польщі забезпечити справедливу оплату праці вчителів з метою сприяння якісній освіті для всіх. Адже саме на уряді лежить відповідальність за вжиття конкретних заходів для поліпшення статусу вчителів та гарантування, щоб їхня заробітна плата була адекватною тій відповідальній праці, яку вони виконують.