Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Робочий час та оплата праці педагогів інклюзивно-ресурсних центрів
П'ятниця, 30 серпень 2019 13:54

Згідно з пунктом 47 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до пункту 29 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів (або за наявності в них груп) для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, підвищуються на 25 відсотків.

Згідно з пунктом 40 Положення про інклюзивно-ресурсний центр тривалість робочого тижня педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру становить 40 годин, що становить тарифну ставку, з яких педагогічне навантаження фахівців інклюзивно-ресурсного центру, які надають психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами, становить 18 годин на тиждень для безпосередньої роботи з такими дітьми. Крім того, фахівці інклюзивно-ресурсного центру провадять інші види діяльності, зокрема надають консультації батькам (законним представникам) дітей, педагогічним працівникам, які беруть участь в інклюзивному навчанні, тощо.

Згідно з пунктом 64 Інструкції ставки заробітної плати учителям-логопедам, учителям-дефектологам, практичним психологам спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) виплачуються за 3 години педагогічної (викладацької) роботи на день (18 годин на тиждень).

Тому ставка заробітної плати вчителям логопедам інклюзивно-ресурсних центрів виплачуються за 18 годин педагогічної роботи на тиждень, як таким, на яких поширюються умови оплати праці та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти, та які надають психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами.

Пунктом 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, керівним працівникам закладів освіти, зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, передбачено можливість вести викладацьку роботу в цьому закладі, але не більше 9 годин на тиждень (360 годин на рік), якщо вони за основною посадою отримують повний посадовий оклад (ставку).

Цим працівникам за норму годин, визначену у цьому пункті, оплата провадиться понад основний посадовий оклад (ставку) за тарифікацією щомісячно, незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року, зокрема у канікулярний час (пункти 68, 71 Інструкції № 102).

Тому керівник інклюзивно-ресурсного центру може виконувати в основний робочий час роботу вчителя-дефектолога або вчителя-логопеда не більше 9 годин на тиждень та отримувати за виконання цієї роботи заробітну плату, виходячи з норми 18 навчальних годин на ставку заробітної плати вчителя-логопеда чи вчителя-дефектолога.

Згідно з пунктом 91 Інструкції № 102 за години викладацької роботи, виконані, як виняток, у зв'язку з виробничою необхідністю понад норму, зазначену у цьому пункті, провадиться погодинна оплата за фактичну кількість годин, але не більше 240 годин на рік.

Можливість виконання такої педагогічної роботи передбачена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій». Відповідно до Переліку робіт, які не є сумісництвом, затвердженого цим наказом, усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. Пунктом 3 цього Переліку передбачено педагогічну робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Виконання цієї роботи допускається в робочий час з дозволу керівника без утримання заробітної плати (останній абзац Переліку).

 
Навчальний рік 2019-2020: теми для першого уроку
Четвер, 29 серпень 2019 11:27

У Міністерстві освіти і науки України рекомендують школам у День знань присвятити перші уроки ціннісним орієнтирам сучасної української школи. Про це йдеться у відповідному листі Міністерства від 23.08.2019 №1/9-531 «Щодо ціннісно орієнтованої тематики проведення Першого уроку та навчання у 2019/2020 н.р.». 

У профільному відомстві пропонують закладам освіти у 2019-2020 навчальному році самостійно визначити конкретні теми уроків з урахуванням вікових особливостей учнів. Разом з тим зазначають, що окремі із запропонованих тем будуть доречними для проведення першого уроку.

Рекомендовані теми першого уроку

Для дітей1-4-х класів 

«Поговоримо про дружбу»;

«Добро починається з тебе»;

«Чесність та довіра – основа добрих стосунків»;

«Як стати кращим»;

«Здоров’я природи - здоров’я людини» та ін.

Учням 5-9-х класів

«Ми – жителі планети Земля. Ми – рівні»;

«Щастя: пункт призначення чи спосіб подорожувати?»;

«Герої завжди поміж нас»;

«Що означає бути справедливим?»;

«Що означає бути лідером?»;

«Для чого людям совість?»;

«Толерантність та взаємоповага як запорука мирного співіснування» та ін.

Для учнів 10-11-х класів

«Правовий статус людини і громадянина в Україні»;

«Людина серед людей»;

«Свобода в житті людини та її межі»;

«Власний шлях до самореалізації або як стати особистістю»;

«Верховенство права: дороговказ чи лише декларація?»

«Корупція та фаворитизм як крадіжка твого майбутнього» та ін.

У листі також вказується, що Перший урок у навчальному році, слід уникнути формалізму й заорганізованості, дати можливість дітям висловити свою думку, поділитися своїм внутрішнім світом.

МОН принагідно інформує, що вчитель у межах академічної свободи сам обирає тематику Першого уроку та планує його проведення за власним сценарієм. 


Завантажити лист МОН list_mon_1_yrok.pdf [83,79 Kb][7] Завантажити Переглянути документ онлайн  
 
Третій Спас – Горіховий або Хлібний
Четвер, 29 серпень 2019 11:26

29 серпня українці святкують Третій Спас, який у народі також називають Горіховим. Це останнє з трьох свят циклу: перед ним були ще Маковея (Перший Спас) 14 серпня та Яблучний (Другий Спас) 19 серпня. Це свято ж, називають Горіховим або Хлібним Спасом. Має воно також і християнську назву: день пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя.

Народне свято пов’язане з тим, що закінчуються жнива, остаточно приходить осінь і достигає новий врожай горіхів. Також, починають пекти хліб із нового свіжого борошна, тож Спас називають ще Хлібним.

І хліб, і горіхи, освячують у церкві цього дня. Найстаршу жінку в селах, раніше, посилали проводити пробний збір горіхів. Скільки вона принесе — це буде мінімум у плані роботи для решти селян. Менше за неї зібрати горіхів за день вважалося просто соромом.

У народі помічали, що, як цьогоріч гарний врожай горіхів, то з хлібом навпаки не дуже складається. А, на наступний рік, буде навпаки.

На Горіховий Спас майстрували з ліщини спеціальні віники для лазні – сушити їх треба було окремо від інших трав та рослин. Ще нерідко влаштовували на свято ярмарки в містах і селах, де продавали текстиль ручної роботи. Тому, менш поширена, але існувала ще й назва «Спас на полотні» для цього свята.

Поряд із хлібом та горіхами, освячують та подають на стіл: яблука та грушки, мед, питну воду.

Горіхи збирали часто за день до Спаса, щоби встигнути посвятити їх. Успенський піст закінчився, тож можна бенкетувати та влаштовувати пишне застілля. Пекти хліб, робити пироги з грибами, різну солодку випічку з горіхами, медом і яблуками. Заготовляють також горіхову настоянку, яка має лікувальні властивості.

На зиму господині заготовляють настоянку з перетинок горіха. Вона допомагає при застуді і хворобливих суглобах. Також ліки допомагають і при втраті чоловічої сили.

Коли в інші свята працювати не можна, то в це – навпаки не час відмовлятися від праці. Йде збір врожаю, треба збирати горіхи, молоти борошно, пекти хліб, заготовлювати соління на зиму – нема коли відпочивати!

На Горіховий Спас, попри те, що календар показував літо, фактично, наступала осінь, ставало холодно, а птахи вже відлітали в теплі краї.

alt 

Прикмети та повір’я

Третій Спас – хліба припас.

Третій Спас на полотні, а хлібець на току.

Коли гарний Третій Спас – взимку буде квас.

Багато горіхів на Спас – через рік запасешся хліба про запас.

Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали.

Ластівки відлітають у три рази, у три Спаса.

Журавель до Третього Спасу відлітає.

Якщо журавель відлітає до Третього Спасу, то на Покрову буде морозно, а ні – так і зима зажде.

Післяуспіння прийшло – сонце на осінь пішло.

 
1 вересня у 2019 році: звертаємо увагу на дотримання законодавства!
Вівторок, 27 серпень 2019 11:02

За інформацією Міністерства освіти і науки України, рішення про проведення свята першого дзвоника приймає кожен навчальний заклад особисто, тому свято може бути проведено як 1 вересня (неділю), так і 2 вересня (в понеділок).

Одночасно звертаємо увагу на дотримання законодавства про працю у випадку залучення працівників до роботи у вихідні дні.

Відповідно до ст. 71 Кодексу законів про працю, робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині другій цієї статті.

Такими винятковими випадками коли допускається залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні є:

  • відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

  • відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

  • виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

  • виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

У таких випадах, компенсація за роботу у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст.72 КЗпП).

 
« ПочатокПопередня261262263264265266267268269270НаступнаКінець »

Сторінка 262 з 599