Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті
Понеділок, 29 квітень 2024 09:20

Парламент України прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».

Цей Закон визначений євроінтеграційним, оскільки він суттєво розширює можливості здобувачів вищої освіти у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій та автономії закладів вищої освіти в розробленні та реалізації освітніх програм.

Отже, тепер здобувачі вищої освіти зможуть самостійно формувати освітню траєкторію, регулювати тривалість свого навчання, змінювати через рік навчання спеціальність у разі потреби. Так, Закон передбачає навчання одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох закладах вищої освіти за умови здобуття тільки однієї кваліфікації вищої освіти за кожним рівнем за кошти державного бюджету.

Тепер студенти-контрактники зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті, наприклад, студент зможе пройти чотирьохрічну бакалаврську програму або поєднати навчання з роботою і завершити своє навчання за більший проміжок часу.

Також Закон надає можливості створювати міждисциплінарні освітні напрями на всіх рівнях вищої освіти в межах міждисциплінарних предметних областей.

 

За матеріалами – Комітет з питань освіти, науки та інновацій

 
28 квітня відзначається Всесвітній день охорони праці
Понеділок, 29 квітень 2024 09:18

Щорічно, 28 квітня, відзначається Всесвітній день охорони праці. Міжнародна організація праці присвячує цей день актуальній темі. 

У 2024 році це – «Забезпечуємо безпечну та здорову працю вже зараз в умовах зміни клімату».

Зміна погодних умов значно впливає на умови праці, збільшуючи професійні ризики для працівників. Тепловий стрес, забруднення повітря, УФ-випромінювання та інші екстремальні погодні явища стають частішими, підвищуючи ризик професійних захворювань та аварій.

У МОП заплановано проведення глобального заходу з участю експертів та представників уряду, роботодавців та працівників, щоб обговорити шляхи захисту працівників та відповісти на цей глобальний виклик.

Цей день звертає додаткову увагу на те, що забезпечення безпечної та здорової праці в умовах зміни клімату – це важливе завдання, яке потребує спільних зусиль.

Оскільки зміна клімату посилюється, працівники в усьому світі піддаються підвищеному ризику впливу таких небезпек, як надмірна спека, ультрафіолетове випромінювання, екстремальні погодні явища, забруднення повітря, трансмісивні хвороби та агрохімікати. 

До Всесвітнього дня МОП оприлюднить спеціальну доповідь «Забезпечення безпеки та здоров’я на роботі в кліматичних умовах, що змінюються», яка має на меті поінформувати про тривожні дані щодо впливу зміни клімату на безпеку та здоров’я працівників. 

Цей звіт буде опубліковано в контексті відзначення Всесвітнього дня безпеки та гігієни праці у 2024 році на сайті організації


 
Чорнобильська аварія: найбільша техногенна катастрофа минулого століття
П'ятниця, 26 квітень 2024 08:21

38 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки надалі є предметом обговорення світової наукової спільноти. Тоді в атмосферу Землі викинуло величезну хмару радіоактивного пилу, яка зачепила Україну та навіть частину Європи.

Чорнобильська трагедія сталася 26 квітня 1986 року, тоді радіоактивним цезієм були забруднені 3/4 території Європи. 

За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед усіх колишніх республік Радянського Союзу. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

За різними дослідженнями внаслідок цієї масштабної аварії значні дози випромінення отримало понад 8,5 мільйонів мешканців України, Білорусі, а приблизно півмільйона громадян померли від наслідків радіації. Вже до кінця літа 1986 року понад 90 тисяч осіб були евакуйовані із зони зараження, яка сягала багатьох кілометрів: 81 населений пункт України став безлюдним.

Інформація про те, що Чорнобильська АЕС була пошкоджена, ретельно приховувалося на найвищому рівні.

На жаль, радянська влада всіма силами намагалася приховати від світу наслідки катастрофи. 48 годин тривало мовчання, аж поки 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, і це змусило тодішню москву надати хоч якісь пояснення. Тим часом у забрудненому радіацією Києві, щоб показати світові як все добре й стабільно, відбувалася урочиста першотравнева демонстрація, на яку вивели тисячі людей, зокрема й дітей.

Україна вшановує пам'ять ліквідаторів та всіх постраждалих. Пам'ятаємо подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС!

Проте сьогодні, у час повномасштабного вторгнення росіяни продовжують небезпечні ігри з ядерним шантажем та захопленням атомних електростанцій (зокрема, Чорнобильської та Запорізької). А небезпечні сховища радіоактивних відходів стають для них полігоном бойових дій.

Світ не має допустити повторення такої жахливої катастрофи! 

 
Доступ в Україні до Інтернету: аналітичний огляд
Четвер, 25 квітень 2024 08:41

Рівень доступу до інтернету в Україні протягом 2012-2023 років був стабільно вище середнього. За цим критерієм середній показник України у вказаний період становить 18 з 25 балів (з невеликими коливаннями).

Таку інформацію наведено у аналітичному огляді Центру демократії та верховенства права, в якому розглянуто особливості онлайн-простору в Україні і проаналізовано, як змінювалася динаміка рівня свободи інтернету в країні за останнє десятиліття.

Інтернет залишається доступним для більшості населення. Проте економічні труднощі, проблеми в тимчасово окупованих росією східних областях України і анексованому Криму, повномасштабне російське вторгнення і масовані авіаудари ускладнюють доступ до інтернету в Україні. Загалом, за 2012-2023 роки значно зросла кількість українців, які регулярно користуються «мережею мереж»: у 2012 році рівень проникнення інтернету в Україні становив 33.7%, а у 2023 році – 80%.

Такий стрибок став можливим, зокрема, завдяки розвиненій інтернет-інфраструктурі, широкою мережею 4G, відносно низьким цінам на послуги провайдерів та відсутності жорсткого контролю з боку держави. 


















Разом з тим, хоча показники проникнення Інтернету продовжують зростати, актуальними залишаються певні перешкоди для доступу до інтернету, як-от пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів, переведення тимчасово окупованих територій на контрольовані росією мережі доступу до інтернету тощо.

Інтернет-інфраструктура в Україні розмаїта і відкрита. Підключення магістральних мереж передачі даних, що використовуються для з’єднання між собою кількох областей, до всесвітньої «мережі мереж», є децентралізованим. 

Більшість українських інтернет-провайдерів самостійно керують своїми мережами зв’язку. Щоб провайдери мали змогу обмінюватися трафіком зі своїх мереж та підключатися до глобальної мережі Інтернет, в Україні є щонайменше 23 точки обміну інтернет-трафіком (IXP), 12 з яких працювали станом на березень 2024 року. Точки обміну інтернет-трафіком забезпечують більшу швидкість обміну даними, підвищену надійність і менше збоїв у послугах провайдерів шляхом забезпечення прямих з’єднань між постачальниками інтернету, у такий спосіб покращуючи загальну якість та доступність інтернету.

Протягом останніх років Україна стабільно займає високі місця (топ-10) у міжнародних рейтингах надійності національного сегменту інтернету за четвертою версією інтернет-протоколу (IPv4) і шостою версією інтернет-протоколу (IPv6) – це є одним із індикаторів добре розвиненої інтернет-інфраструктури в Україні.

Проблеми з доступом до інтернету в Україні здебільшого пов’язані зі збройною агресією рф. Деякі перебої в роботі інтернету були спричинені безпосередньо військовими діями, особливо на сході України (наприклад, пошкодження вишок стільникового зв’язку або інтернет-кабелів внаслідок вибухів).

Крім того, на окупованих територіях Донецької і Луганської областей і анексованому Криму російські та проросійські сили неодноразово тиснули на інтернет-провайдерів, щоб вони обмежили доступ до певних ресурсів або заблокували деякі сайти, як-от українські сайти новин.

Схожа ситуація спостерігається і в умовах повномасштабного вторгнення. Наприклад, під час окупації Херсонської області росія змушувала місцевих провайдерів перенаправляти український інтернет-трафік через російські мережі, накладаючи обмеження на контент. 

Як наслідок, українські користувачі на окупованих територіях не мають доступу до певних сайтів (наприклад, деякі українські і західні сайти новин), платформ соціальних мереж (Facebook, Instagram) і VPN-сервісів, заборонених у росії. Одразу після деокупації українських територій, відновлення надійного підключення до інтернету є одним із пріоритетів влади.

Ще однією суттєвою перешкодою для доступу до інтернету стали російські масовані удари по критично важливих об’єктах енергетичної та телекомунікаційної інфраструктури під час повномасштабного вторгнення, особливо протягом осені та зими 2022-2023 року. 

Крім того, під час повномасштабного вторгнення Україна стала однією з країн з найвищим рівнем використання Starlink від SpaceX. До березня 2023 року Україна отримала щонайменше 42 000 приймачів Starlink, які задіяли для надання доступу до інтернету військовим (з обмеженими цілями), окремим користувачам і об’єктам критичної інфраструктури.

Загалом аналіз даних щодо свободи інтернету в Україні з 2012 до 2023 року демонструє тривожну тенденцію. Адже за цей період загальний рейтинг України знизився від «вільного» інтернету (2012-2013 роки) до «частково вільного» (2014-2023 роки). Одним із головних чинників, що негативно впливає на показники України, є збройна агресія росії та пов’язані з нею фактори.

З повним аналізом «Свобода Інтернету в Україні: виклики, тенденції, перспективи» можна ознайомитися на офіційному сайті Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). 

 

За матеріалами – ЦЕДЕМ


 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 5 з 606