Головна

Отримувати новини - введіть свій e-mail:

Доступ в Україні до Інтернету: аналітичний огляд
Четвер, 25 квітень 2024 08:41

Рівень доступу до інтернету в Україні протягом 2012-2023 років був стабільно вище середнього. За цим критерієм середній показник України у вказаний період становить 18 з 25 балів (з невеликими коливаннями).

Таку інформацію наведено у аналітичному огляді Центру демократії та верховенства права, в якому розглянуто особливості онлайн-простору в Україні і проаналізовано, як змінювалася динаміка рівня свободи інтернету в країні за останнє десятиліття.

Інтернет залишається доступним для більшості населення. Проте економічні труднощі, проблеми в тимчасово окупованих росією східних областях України і анексованому Криму, повномасштабне російське вторгнення і масовані авіаудари ускладнюють доступ до інтернету в Україні. Загалом, за 2012-2023 роки значно зросла кількість українців, які регулярно користуються «мережею мереж»: у 2012 році рівень проникнення інтернету в Україні становив 33.7%, а у 2023 році – 80%.

Такий стрибок став можливим, зокрема, завдяки розвиненій інтернет-інфраструктурі, широкою мережею 4G, відносно низьким цінам на послуги провайдерів та відсутності жорсткого контролю з боку держави. 


















Разом з тим, хоча показники проникнення Інтернету продовжують зростати, актуальними залишаються певні перешкоди для доступу до інтернету, як-от пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів, переведення тимчасово окупованих територій на контрольовані росією мережі доступу до інтернету тощо.

Інтернет-інфраструктура в Україні розмаїта і відкрита. Підключення магістральних мереж передачі даних, що використовуються для з’єднання між собою кількох областей, до всесвітньої «мережі мереж», є децентралізованим. 

Більшість українських інтернет-провайдерів самостійно керують своїми мережами зв’язку. Щоб провайдери мали змогу обмінюватися трафіком зі своїх мереж та підключатися до глобальної мережі Інтернет, в Україні є щонайменше 23 точки обміну інтернет-трафіком (IXP), 12 з яких працювали станом на березень 2024 року. Точки обміну інтернет-трафіком забезпечують більшу швидкість обміну даними, підвищену надійність і менше збоїв у послугах провайдерів шляхом забезпечення прямих з’єднань між постачальниками інтернету, у такий спосіб покращуючи загальну якість та доступність інтернету.

Протягом останніх років Україна стабільно займає високі місця (топ-10) у міжнародних рейтингах надійності національного сегменту інтернету за четвертою версією інтернет-протоколу (IPv4) і шостою версією інтернет-протоколу (IPv6) – це є одним із індикаторів добре розвиненої інтернет-інфраструктури в Україні.

Проблеми з доступом до інтернету в Україні здебільшого пов’язані зі збройною агресією рф. Деякі перебої в роботі інтернету були спричинені безпосередньо військовими діями, особливо на сході України (наприклад, пошкодження вишок стільникового зв’язку або інтернет-кабелів внаслідок вибухів).

Крім того, на окупованих територіях Донецької і Луганської областей і анексованому Криму російські та проросійські сили неодноразово тиснули на інтернет-провайдерів, щоб вони обмежили доступ до певних ресурсів або заблокували деякі сайти, як-от українські сайти новин.

Схожа ситуація спостерігається і в умовах повномасштабного вторгнення. Наприклад, під час окупації Херсонської області росія змушувала місцевих провайдерів перенаправляти український інтернет-трафік через російські мережі, накладаючи обмеження на контент. 

Як наслідок, українські користувачі на окупованих територіях не мають доступу до певних сайтів (наприклад, деякі українські і західні сайти новин), платформ соціальних мереж (Facebook, Instagram) і VPN-сервісів, заборонених у росії. Одразу після деокупації українських територій, відновлення надійного підключення до інтернету є одним із пріоритетів влади.

Ще однією суттєвою перешкодою для доступу до інтернету стали російські масовані удари по критично важливих об’єктах енергетичної та телекомунікаційної інфраструктури під час повномасштабного вторгнення, особливо протягом осені та зими 2022-2023 року. 

Крім того, під час повномасштабного вторгнення Україна стала однією з країн з найвищим рівнем використання Starlink від SpaceX. До березня 2023 року Україна отримала щонайменше 42 000 приймачів Starlink, які задіяли для надання доступу до інтернету військовим (з обмеженими цілями), окремим користувачам і об’єктам критичної інфраструктури.

Загалом аналіз даних щодо свободи інтернету в Україні з 2012 до 2023 року демонструє тривожну тенденцію. Адже за цей період загальний рейтинг України знизився від «вільного» інтернету (2012-2013 роки) до «частково вільного» (2014-2023 роки). Одним із головних чинників, що негативно впливає на показники України, є збройна агресія росії та пов’язані з нею фактори.

З повним аналізом «Свобода Інтернету в Україні: виклики, тенденції, перспективи» можна ознайомитися на офіційному сайті Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). 

 

За матеріалами – ЦЕДЕМ


 
Травень 2024: коли українці працюватимуть та відпочиватимуть
Четвер, 25 квітень 2024 08:37

Традиційно в травні 2024 року буде 31 день, а з них – 23 робочих дні і 8 – офіційних вихідних (субота й неділя).

Зазвичай у травні українці мають декілька додаткових вихідних – 1 травня (День праці) та 8 травня (День пам'яті та перемоги над нацизмом). Також на останній весняний місяць у цьому році також припадає одне з найбільших церковних свят у християн східного обряду – Великдень (5 травня). 

Однак через дію закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (від 6 лютого 2024 року він був подовжений ще на 90 діб) додаткових вихідних у травні не буде.

Міжнародні й державні свята в травні

  • 1 травня – День праці;
  • 3 травня – Вcесвітній день свободи друку (преси);
  • 7 травня – День радіо;
  • 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом;
  • 9 травня – День Європи (міжнародний);
  • 12 травня – День матері; Всесвітній день медичних сестер;
  • 15 травня – Міжнародний день сімей;
  • 17 травня – Всесвітній день електрозв'язку тa інформаційного суспільства;
  • 18 травня – День науки; Міжнародний день музеїв; День Європи (український);
  • 19 травня – Всеукраїнський день працівників культури; День молодіжних тa дитячих громадських організацій; День пам’яті жертв політичних репресій; Всесвітній день пам’яті людей, що померли від СНІДу; Міжнародний день боротьби iз гепатитами;
  • 20 травня – День банківських працівників; Всесвітній день метролога; Всесвітній день лікаря-травматолога;
  • 21 травня – Вcесвітній день культурної різноманітності в ім’я діалогу і розвитку;
  • 22 травня – Міжнародний день біологічної різноманітності;
  • 23 травня – Свято Героїв;
  • 24 травня – День слов'янської писемності тa культури;
  • 25 травня – День філолога; День працівників видавництв, поліграфії тa книгорозповсюдження;
  • 26 травня – День Києва;
  • 28 травня – День прикордонника;
  • 29 травня – Міжнародний день миротворців ООН;
  • 31 травня – Всесвітній день без тютюну.

 

За матеріалами – Відділу правового захисту ЦК Профспілки, 

«УП Життя», Бухоблік

 
Глобальний тиждень дій за освіту – 2024
Четвер, 25 квітень 2024 08:35

Глобальний тиждень дій за освіту 2024 (GAWE 2024), що відбувається з 22 до 26 квітня 2024 року, є дуже важливим, адже він розпочинає 25-ту річницю Глобальної кампанії за освіту (GCE).

GAWE 2024 ознаменує історичний момент у Дакарі, Сенегал, у 1999 році, коли рухи та організації громадянського суспільства із різних континентів об'єднали свої зусилля, щоб мати єдиний голос на підтримку освіти для всіх.

Глобальний тиждень дій за освіту також відкриває 22-гу щорічну тижневу кампанію, яка відзначається в усьому світу освітніми організаціями та прихильниками освіти, щоб нагадати урядам, особам, які приймають рішення, та іншим зацікавленим сторонам про необхідність виконання глобальних зобов'язань у сфері освіти. 

У 2023 році ЮНЕСКО повідомила, що 250 мільйонів дітей не охоплені шкільною освітою та не відвідують школу, а 773 мільйони дорослих у всьому світі, переважно жінки, все ще не мають базових навичок грамотності. Ці проблеми гендерної нерівності, дискримінації, якості освіти та зменшення фінансування освіти ще більше ускладнюються численними викликами, з якими борються країни. Конфлікти, економічні кризи, збройні конфлікти, гендерне насильство, расизм, проблеми зі здоров'ям та кліматичні катастрофи свідчать про потребу в освіті, яка дозволить дітям, молоді та дорослим справлятися з сучасними проблемами та формувати майбутнє.

Освіта має величезний потенціал для трансформації реальності. Трансформаційна освіта лежить – це основа адвокаційної діяльності Глобальної кампанії за освіту. Відстоюючи трансформаційну роль освіти, глобальна кампанія кидає виклик спробам розглядати освіту виключно як вузький набір результатів навчання. Трансформаційна освіта сприяє соціальній справедливості, сталому розвитку, а також індивідуальній і колективній свободі. 

Освіта має зробити значний внесок у розбудову миру як спосіб формування цінностей, знань, поглядів, навичок і моделей поведінки, що дають змогу жити в гармонії з собою, з іншими та навколишнім середовищем.

До COVID-19 трансформаційна освіта була здебільшого дискурсом організацій громадянського суспільства та освітян. Трансформація освіти та освітніх систем опинилася в центрі уваги освітньої політики, оскільки школи та навчальні центри закривалися, а освітні системи переходили на онлайн-освіту та дистанційне навчання.

Кілька країн почали переосмислювати та переглядати свої навчальні програми, пов'язуючи навчання з повсякденним життям, уможливлюючи навчання між поколіннями та інтегруючи питання здоров'я в освіту.

Окрім зміни підходів до надання освіти, пандемія вивела на перший план нагальні питання, якими в минулому нехтували освітні системи. Серед них – психічне здоров'я, водопостачання та санітарія, вплив ранніх шлюбів на освіту дівчат, цифровий гендерний розрив, технології, що враховують потреби людей з інвалідністю, соціальний захист для запобігання відрахуванню зі школи, оплата праці вчителів та їхній захист, а також дистанційні та інші шляхи до навчання.

Через два роки після пандемії Саміт з питань трансформації освіти, скликаний Генеральним секретарем ООН, активізував глобальні зусилля з трансформації освіти. Понад 130 країн взяли на себе зобов'язання «перезавантажити свої освітні системи та прискорити дії, щоб покласти край кризі в навчанні». 

Через те, що багато країн зіткнулися зі скороченням бюджетів на освіту, Саміт закликав країни продовжувати інвестувати в освіту та прискорити дії для досягнення Цілі сталого розвитку № 4. Глобальна кампанія за освіту визначила активну участь за п’ятьма тематичними напрямами:

  • інклюзивні, справедливі, безпечні та здорові школи;
  • навчання та навички для життя, роботи та сталого розвитку;
  • учителі, викладання та вчительська професія;
  • цифрове навчання та трансформація;
  • фінансування освіти.

Глобальна кампанія за освіту переконана в тому, що для того, щоб освіта стала трансформаційною, необхідна власне трансформація освіти. Освітні реформи необхідні для переосмислення змісту освіти, підготовки освітніх систем до постійної адаптації у мінливих реаліях. Освітні реформи мають бути контекстуально та культурно чутливими, щоб охопити тих, хто наразі найвідсталіший у сфері освіти, наприклад, корінні народи тієї чи іншої країни.

Глобальний тиждень дій 2024 року буде присвячений темі трансформаційної освіти.

GAWE 2024 також надасть можливість профспілкам освітян, студентам і молоді, неурядовим організаціям проаналізувати разом зі своїми урядами та партнерами з розвитку виконання національних і глобальних зобов'язань, взятих на Саміті з питань трансформаційної освіти.

З наближенням 2030 року Саміт продовжуватиме привертати увагу урядів до їхніх зобов'язань щодо Цілі сталого розвитку № 4 – справедливої, інклюзивної, якісної освіти та можливостей навчання впродовж життя для всіх. 

 

 
Індекс медіаграмотності української аудиторії значно знизився: нове дослідження
Вівторок, 23 квітень 2024 09:05

Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження, аби визначити індекс медіаграмотності українців, тобто рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. 

22 квітня 2024 року відбулася презентація результатів цього дослідження. На початку 2024 року дослідження було проведено вже вчетверте, і його результати дають змогу зрозуміти, як вплинув другий рік повномасштабної війни на медіаграмотність суспільства.

Спікерами на презентації виступили: 

  • Ганна Красноступ, Міністерство культури та інформаційної політики України; 
  • Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»; 
  • Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»; 
  • Марта Наумова, к.с.н, Інститут соціології НАН України.

Після презентації відбулася дискусія про пріоритети в дослідженнях різних сегментів аудиторії та практики втілення проєктів з медіаграмотності, заснованих на результатах досліджень за участі представників громадських інституцій, фактчекерів, ЗМІ. 

Під час презентації «Детектор Медіа» представила поточний рівень індексу медіаграмотності різних категорій населення. Згідно з результатами дослідження медіаграмотність українців наразі становить:

  • 3% – низький рівень;
  • 21% має нижчу за середню медіаграмотність; 
  • 62% має вищий за середні рівень медіаграмотності;
  • 14% – високий рівень медіаграмотності.

 Головне з дослідження:

Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився за останній рік: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 81% до 76%.

Показник субіндексу розуміння ролі медіа в суспільстві у порівнянні з минулим, 2022 роком, значущо не змінився. А чутливість українців до спотвореного контенту зросла: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 65% до 70%.

Частка аудиторії з високим і вищим за середній рівнем цифрової компетентності знизилася з 64% до 55% (2022 vs. 2023).

Рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту, місця проживання.

Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (за рахунок субіндексу цифрової

компетентності ) і низький серед старшої вікової групи 56-65.

Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 29%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, – лише 13%.

Суттєві відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Що вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Серед категорії тих, яким грошей вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 37% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 18%.

Показник розуміння суспільством ролі медіа у порівнянні з минулим, 2022 роком, майже не змінився. Більшість аудиторії – 70% – вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події.

За останній рік зменшилася чисельність аудиторії, яка вважає, що медіа працюють в інтересах держави (з 31% у 2022 році до 25% у 2023-му) та суспільства в цілому (з 15% у 2022 році до 12% у 2023-му). Найбільш значна частка аудиторії (30%) вважає, що медіа працюють в інтересах своїх власників та інвесторів. А у тому, що медіа дбають про інтереси своїх глядачів, як і у попередньому році, переконані лише 7% (у 2021 році таких було ще менше – 4%). 

Скоротилась також частка тих, хто вважає формат телемарафону цілком виправданим під час війни – з 58% у 2022 році до 41% у 2023-му. 74% опитаних стверджують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні шукають інформацію в інших джерелах.

Дослідження зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців.

 

Довідково

Кількісне дослідження відбулось методом інтерв'ю «обличчя до обличчя» за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI). Обсяг вибірки склав 1200 респондентів – доросле населення України (18+). Польовий етап здійснено компанією New Image Marketing Group з 15 по 29 січня 2024 року.

Організатори: ГО «Детектор медіа», Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики України.

 

За матеріалами – «Детектор медіа»

















Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України

 
« ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 601