|
Четвер, 18 квітень 2024 09:07 |
 11-13 квітня 2024 року у Києві відбувся виїзний семінар Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова.Голови профкомів співробітників, Олена Угоднікова, та студентів, Олег Івахно, з активістами відвідали профспілкові комітети Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Від Центрального комітету Профспілки незламних харків’ян у Києві вітала заступниця Голови Профспілки Ольга Чабанюк. «Колеги, відповідальні освітяни, непереможні профспілкові активісти! Ви вистояли в страшному лютому 2022 року і мужньо стоїте зараз. І, зібравши силу волі в кулак, після масових ранкових обстрілів, приїхали до Києва сьогодні! … Усвідомлення того, що ми можемо перемогти тільки тоді, коли будемо продовжувати вчитися та розвиватися, відповідально виконувати обов'язки, покладені на нас, захищати права спілчан, які довірили нам це робити, рухає нас вперед і не дає опускати руки! Тож нехай ці дні в Києві будуть продуктивними, ефективними та натхненними!», – сказала Ольга Чабанюк виступаючи перед колегами. Вона також наголосила, що Профспілка працівників освіти і науки України у цих надскладних умовах продовжує працювати над недопущенням звуження прав студентської молоді та науково-педагогічних працівників, гарантованих Конституцією та діючими законами України, і закликала всі первинки до спільної праці! У межах виїзного семінару відбулися стратегічні сесії профкомів, дискусії, мозкові штурми та цікавий обмін досвідом роботи колег із Харкова та Києва у час дії воєнного стану, спрямований на захист прав викладачів та студентів. 
Під час ділової зустрічі у НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» був укладений меморандум про співпрацю між первинними профспілковими організаціями Київської політехніки та Харківського університету. Меморандум охоплюватиме напрями залучення потенціалу організацій до розв’язання актуальних проблем розвитку профспілкового руху в сфері освіти, громадських активностей, волонтерства, розробки та реалізації стратегії розвитку профспілкових організацій, а також планів дій, програм та конкретних проєктів сприяння задоволенню запитів спілчан, інформаційних, організаційних, технологічних, інноваційних підходів до розвитку профспілкового руху. Під час візиту до Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася панельна дискусія на тему «Роль профспілок у розвитку українського суспільства». Представники профспілкових організацій активно обмінювалися думками та досвідом щодо важливості діяльності профспілок щодо захисту прав та інтересів працівників та молоді, як навчається, а також психологічної підтримки та ментального здоров’я спілчан.
Крім того, учасники візиту мали чудову можливість ознайомитися з історією одного із найстаріших навчальних закладів України – колеги з Харкова відвідали Музей університету Шевченка. 
«Лише рухаючись вперед можна крокувати у майбутнє. Незважаючи на надскладні виклики сьогодення ми маємо розвиватися та удосконалювати профспілкову роботу відповідно до сучасних реалій, проблем та запитів наших спілчан. Я безмежно вдячна кожному, хто допоміг нам у проведенні цього заходу й стратегічної сесії профкомів Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова, і ми щиро раді були поспілкуватися з колегами з КПІ та Шевченка, підтримати одне одного, відчути справжню профспілкову єдність», – прокоментувала голова профкому співробітників Олена Угоднікова. Цілі поставлені, плани напрацьовуються, а головне – є натхнення для їх реалізації. Працюймо і розвиваємося для наших профспілчан, – підсумували свій візит профспілкові активісти Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова. 
|
|
|
Четвер, 18 квітень 2024 09:00 |
 Міністерство освіти і науки України презентувало звіт із Моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої і фахової передвищої освіти, які завершили навчання за державним або регіональним замовленням. Моніторинг працевлаштування відіграє ключову роль у стратегічному плануванні освітньої політики та економічного розвитку країни. Звіт не лише відображає статистику працевлаштування, а дає змогу оцінити ефективність освітніх програм у задоволенні реальних потреб ринку праці та сприяє формуванню політики у сфері освіти та зайнятості. Основні результати Моніторингу: У 2022 році простежується збільшення відсотка зайнятих на дату спостереження осіб у порівнянні з попереднім моніторингом. У 2022 році їхня кількість була понад 39%, а у 2021 році трохи більше як 37%. Також зріс показник зайнятих з адаптаційним періодом звільнення. У звітному періоді їхня кількість становила понад 41%, натомість у 2021 – 39%. Що стосується зайнятих та умовно зайнятих, то у 2022 році їх було 46,18%, а у 2021 році – 58,96%. Важливе уточнення: зменшення цього показника працевлаштування не пов'язано безпосередньо зі зниженням самого рівня працевлаштування, а пов’язано з особливостями підрахунків стажу, які минулого року мали меншу точність. Майже 72% бакалаврів продовжили освіту для здобуття другого ступеня вищої освіти. Цей показник перевищує європейські аналоги. Він свідчить про недостатню готовність бакалаврів випуску 2019 року до виходу на ринок праці, а також про недостатню пропозицію привабливих для молодих фахівців робочих місць. Приблизно 11% випускників спеціалістів та магістрів продовжили навчання, здобуваючи наступний освітній ступінь або нову спеціальність. Майже 63% осіб, які отримали диплом молодшого спеціаліста, відразу продовжили здобувати наступний рівень вищої освіти. Це демонструє недостатню підготовленість та мотивованість до професійної практичної діяльності значної кількості цих випускників. Високий рівень зайнятості продемонстрували галузі, пов'язані з медициною та педагогікою. Це показує стабільний попит на професіоналів цих сфер. Крім того, високі показники щодо працевлаштування притаманні суто таким лікарським спеціальностям, як медицина (лікувальна справа), стоматологія та педіатрія 89,92% (92,02% у 2021 році), а також підготовці фахівців для системи МВС – цивільний захист та пожежна безпека, правоохоронна діяльність 78,33% (83,50% у 2021 році). Більшість спеціальностей, серед яких право та міжнародне право, публічне управління та адміністрування, освіта, сільське господарство та ветеринарія, інженерія (крім суднобудування), біологія, природничі науки та математика (крім фізики), транспорт (крім морського та внутрішнього водного), економіка, управління та адміністрування, має достатньо високі показники працевлаштованих або тимчасово працевлаштованих людей. Тут показники коливаються від 40% до 60%. Однак у 2021 році їхня кількість була більшою – від 65% до 70%. Низькі показники зайнятих та умовно зайнятих осіб демонструють такі спеціальності, як інженерія програмного забезпечення й морський та внутрішній водний транспорт. Для випускників таких спеціальностей характерна зайнятість за кордоном (фізично або в дистанційному форматі) водночас не завжди сплачуючи внески до формування бюджетів та пенсійної системи України. Довідково Під час цього моніторингу було здійснено обмін даними з Пенсійним фондом України. Зокрема, отримано понад 16 мільйонів записів про працевлаштування випускників (враховуючи, що людина могла подати кілька записів). Неофіційна зайнятість не потрапляє в наше дослідження, тому можна говорити про те, що реальні показники зайнятості вище від моніторингових. Випускники, щодо яких проводили моніторинг, є громадянами України, які завершили навчання за державним або регіональним замовленням і отримали диплом про вищу або фахову передвищу освіту в проміжку від 1 листопада 2018 до 30 жовтня 2019 року. З переліку вилучено тих, хто в період з 1 листопада 2019 року і до 1 листопада 2022 року почав здобувати наступний рівень освіти або завершував навчання за другою спеціальністю. Ці особи потраплять у моніторинг за своїм наступним дипломом.
За матеріалами – МОН України
|
|
Четвер, 18 квітень 2024 08:56 |
 Повномасштабне російське вторгнення в Україну, що почалося 24 лютого 2022 року, вплинуло на усі складові середньої освіти. Незважаючи на продовження воєнних дій, постійні обстріли енергосистеми та економічний спад, українські школи продовжують функціонувати, а вчителі – сумлінно виконувати свою роботу. Проте, умови праці вчителів суттєво змінилися, а виклики, з якими вони стикаються, стали складнішими. Аналітичний центр Cedos за підтримки Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні підготував огляд умов праці вчителів у 2022-2023 роках і 12 квітня 2024 року відбулася онлайн-презентація дослідження «Умови праці вчителів і вчительок: вплив війни та перспективи змін». У ньому зокрема, досліджено зміни в оплаті праці, робочому середовищі, обов'язках та взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу. Огляд також зосередився на впливі повномасштабного вторгнення на добробут вчителів та їхні професійні виклики, включаючи психологічний стрес та нові стратегії викладання. У експертній дискусії, яка відбулася одразу після презентації, взяв участь заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк. 
У своєму виступі Сергій Романюк підкреслив, що головне – це змінити відношення до освіти і підвищити повагу вчителя, а це значно поліпшить якість освіти. «Освіта – є локомотивом економіки. Технології самі собою не працюють, потрібні фахівці, які їх впроваджуватимуть та розвиватимуть… Реформи без коштів – це профанація. Адже вкладаючи гроші в освіту, ми формуємо насамперед людський капітал, який і є основою розвитку економіки», – наголосив заступник Голови Профспілки. Далі мова йшла про те, якими є умови праці вчительства в умовах війни і що можна зробити, щоби поліпшити умови праці при нинішній ситуації та ресурсах? Серед виступаючих були присутні Іван Юрійчук – заступник Голови Державної служби якості освіти України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, представники громадських організацій, вчителі, експерти Аналітичного центру Cedos – Іван Вербицький та Тетяна Жерьобкіна. Основні висновки дослідження та рекомендації: Заробітна плата вчительства значною мірою складається з надбавок і доплат. Це створює високий ризик зниження заробітної плати шляхом скасування або скорочення цих додаткових виплат. Включення частини надбавок і доплат у посадовий оклад зменшить ризики. Заробітна плата вчителів нижча за середню по країні. Водночас професія вимагає високого рівня кваліфікацій і є емоційно виснажливою. Збільшення заробітної плати вчительства, особливо тих, хто нещодавно прийшли у професію, є критично важливим. Досвід шкіл, які опинилися на окупованих територіях чи в зоні бойових дій, свідчить, що паперовий документообіг створює ризики та додаткове навантаження на вчителів у критичних ситуаціях, коли необхідно швидко евакуюватися. Дистанційне навчання буде частиною української шкільної освіти ще довгий час. Зважаючи на це, необхідно забезпечити 100% вчительства технікою та стабільним доступом до інтернету, а також обладнаним місцем для роботи для тих, хто не має змоги працювати з дому. Умови праці вчительства під час повномасштабного вторгнення стали складнішими. Необхідно визначити, які обов’язки вчителя в цій ситуації є першочерговими, а які на період війни можна вважати менш пріоритетними. 
|
|
Четвер, 18 квітень 2024 08:54 |
 Профспілка звернулася до Кабінету Міністрів України з приводу необхідності прийняття постанови про встановлення з 1 квітня посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3600 гривень. Відповідно до статті 8 закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня становить 8000 гривень. Згідно з Пояснювальною запискою до цього закону у проекті Державного бюджету України на 2024 рік передбачено видатки на встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС з 1 січня 2024 року у розмірі 3195 грн, а з 1 квітня 2024 року – 3600 грн. Зазначено, що видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховано з урахуванням прогнозних розмірів посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС та мінімальної заробітної плати. Громадськість неодноразово сповіщалася про забезпечення місцевих бюджетів видатками освітньої субвенції у 2024 році для підвищення зарплати педагогічним працівникам на 10,4% з – 1 січня і ще на 12,6% – з 1 квітня. На сьогодні посадовий оклад педагогічного працівника найвищої кваліфікаційної категорії за 14 тарифним розрядом ЄТС становить 7732 грн і є нижчим на 268 грн від мінімальної зарплати. За 14 тарифним розрядом оплачуються також висококваліфіковані викладачі, інші педагоги закладів фахової передвищої та професійно-технічної освіти, керівники шкіл, де навчається до 300 учнів, та директори переважної більшості ясел-садків. Керівникам закладів позашкільної освіти посадові оклади передбачені на рівні 13 тарифного розряду, що на 747 гривень нижче мінімальної зарплати. Керівникам закладів професійно-технічної та фахової передвищої освіти з кількістю учнів та студентів до 300 осіб посадовий оклад встановлюється 15 тарифним розрядом в розмірі 8243 грн. Оплата праці всіх інших працівників закладів та установ освіти, окрім науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, за виконану місячну норму праці буде з 1 квітня однаковою, на рівні 8000 грн, незалежно від складності роботи, її важливості і відповідальності. Тому освітянська громадськість розраховує на якнайшвидше прийняття Урядом постанови про збільшення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС до рівня 3600 гривень, що, як витікає із Державного бюджету України на 2024 рік, забезпечено відповідними його призначеннями. Таке рішення вкрай необхідне з метою забезпечення диференціації заробітної плати працівників установ та закладів освіти і науки, з урахуванням професійної кваліфікації, складності, важливості, відповідальності їхньої роботи. Аналогічне звернення також спрямовано до Федерації профспілок України для сприяння прискоренню прийняття відповідної постанови Кабміну.
|
|
|